Від усього серця
30 липня. Христос, пасхальний Агнець
“А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки” (Вих. 12:24). ВУС 226.1
Серед єгиптян було чимало таких, котрі завдяки ознакам і чудесам, явленим у Єгипті, прийшли до усвідомлення того, що боги, яким вони поклонялися, не мали пізнання й сили спасати або знищувати і що Бог євреїв є єдиний істинний Бог. Вони благали ізраїльтян пустити їх у свої оселі разом із сім'ями напередодні тієї моторошної ночі, коли Божий ангел повинен був знищити єгипетських первістків. Євреї прийняли цих новонавернених єгиптян у свої будинки, і ті поклялися шанувати Бога Ізраїлю як свого Бога, покинути Єгипет і йти з ізраїльтянами поклонятися Господу. ВУС 226.2
Пасха вказувала на звільнення дітей Ізраїлевих у минулому, а також слугувала прообразом, вказуючи в майбутнє на Христа, Божого Агнця, заколеного заради викуплення грішного людства. Кров, якою кропили одвірки, символізувала викупну кров Христа, а також постійну залежність грішників від заслуг цієї крові у звільненні від влади сатани й остаточному викупленні. Христос прийняв дари пасхальної вечері разом зі Своїми учнями незадовго до Свого розп'яття й того ж дня заснував обряд Господньої Вечері, який відтоді належало здійснювати на згадку про Його смерть... Споживши від пасхи разом зі Своїми учнями, Христос піднявся і сказав: “Я дуже забажав спожити з вами цю пасху, перш ніж страждатиму”. Потім Він звершив служіння упокорення — омив ноги Своїм учням. Христос заповів Своїм послідовникам здійснювати обряд обмивання ніг, який навчатиме їх уроків смирення... ВУС 226.3
Приклад обмивання ніг учням даний на добро всім, хто повірить у Нього... ВУС 226.4
Спасіння людей залежить від постійного впливу на їхні серця очищувальної крові Христа. Тому Вечерю Господню належало здійснювати частіше, ніж щорічну Пасху. Цей священний обряд нагадує про набагато важливішу подію, ніж звільнення дітей Ізраїлевих з Єгипту. Те звільнення було прообразом великого викуплення, яке здійснив Христос, принісши в жертву власне життя заради остаточного спасіння Свого народу (Ознаки часу, 25 березня 1880 р.). ВУС 226.5