Від усього серця

22 липня. Нехай впадуть кари

“Піди до фараона рано-вранці... а ти стань навпроти нього на березі Річки. А палицю, що була змінена на вужа, візьмеш у свою руку” (Вих. 7:15). ВУС 218.1

Мойсей і його брат знову послані назустріч цареві, коли той вийшов уранці до річки, і, стоячи на березі, вони знову мали звернутися до нього з вісткою. На доказ того, що вони справді послані Богом, вони повинні простягнути палицю над водами у всіх напрямках, перетворивши її на кров. Так вони й зробили — і річка перетворилася на кров, уся вода в будинках єгиптян перетворилася на кров, риба загинула і вода стала смердіти. Але “вчинили так само й вони чарівники єгипетські, своїми чарами”, перетворивши на кров воду, взяту з колодязів. І серце фараонове було запеклим знову, і він відмовився підкоритися. Сім днів тривала ця кара, і жителі землі були змушені копати колодязі, щоб забезпечити себе водою. ВУС 218.2

Потім була ще одна спроба вплинути на царя. Аарон знову простяг палицю над водами, і з річки вийшли жаби й поширилися по всій землі — у будинках, у спальнях, у печах і в діжках. Чарівники своїми чаклунствами створили вигляд цих самих дій. Незабаром стан речей став настільки нестерпним, що цар набрався рішучості покінчити з цим. Однак хоч його чарівникам вдалося “вивести” жаб, позбавитися від них їм було не під силу. Коли фараон це зауважив, він трохи упокорився й попросив Мойсея та Аарона помолитися за нього Господу, щоб Він зупинив кару. Вони нагадали гордовитому царю про його минулі хвастощі й запитали, де ж тепер хвалена сила його чарівників, потім вони попросили його призначити час для молитви, і в призначений час жаби вимерли на землі, наповнивши повітря смородом. ВУС 218.3

Робота чарівників переконала фараона в тому, що ці чудеса відбулися силою чаклунства, але він отримав достатньо свідчень того, що в звільненні від цієї кари жодного чаклунства не було. Господь міг зробити так, щоб жаби зникли й перетворилися на порох за одну мить, але Він не зробив цього, щоб після їхнього зникнення цар і єгиптяни не сказали, що все це було чаклунством, подібним до дій чарівників... Цар і всі єгиптяни отримали докази, які їхня марна філософія не могла спростувати, докази того, що ці чудеса були не результатом чаклунства, а судами від Небесного Бога (Ознаки часу, 11 березня 1880 р.). ВУС 218.4