Від усього серця

210/374

20 липня. Бог згадає вас

“І сказав Йосип до братів своїх: ‘Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову’” (Бут. 50:24). ВУС 216.1

В Єгипет прийшли лише кілька сімей, але з часом вони стали численним народом. Опинившись у середовищі ідолопоклонників, багато хто втратив пізнання про істинного Бога й забув Його Закон. І все ж залишалися серед них ті, хто продовжував поклонятися... Творцеві Неба і Землі. Вони із сумом дивилися на те, як їхні діти щодня стають свідками, а то й учасниками мерзот довколишніх ідолопоклонників... У душевних стражданнях ці вірні волали до Господа про звільнення від єгипетського ярма... ВУС 216.2

Вони не приховували своєї віри, але відкрито говорили єгиптянам, що служать єдиному істинному та живому Богові. Вони перераховували аргументи на користь Його буття та могутності, починаючи від створення світу. Таким чином, у єгиптян була можливість ознайомитися з вірою євреїв і їхнім Богом... ВУС 216.3

Старійшини Ізраїлю намагалися підтримати майже згаслу віру своїх братів, нагадуючи їм про обітницю, дану Авраамові, та про пророчі слова Йосипа, який перед своєю смертю передбачив їхнє звільнення з Єгипту. Одні слухали й вірили. Інші дивилися на своє тяжке становище і втрачали надію. Коли єгиптяни дізналися про сподівання дітей Ізраїлевих, вони висміяли їхні надії на спасіння та презирливо відгукувалися про силу їхнього Бога... ВУС 216.4

Вірні раби Божі розуміли, що тільки через невірність представників народу Йому та їхнє змішання з іншими народами, які схилили їх до ідолопоклонства, Господь допустив, щоб вони опинилися в Єгипті... ВУС 216.5

Проте багато євреїв були згодні залишатися в рабстві, щоб не йти в нову країну й не зіткнутися з труднощами, які супроводжують такий перехід; звички деяких стали настільки схожими на звички єгиптян, що вони бажали залишитися в Єгипті. Ось тому Господь і не визволив їх під час перших ознак і чудес, здійснених перед фараоном. Він повернув події так, щоб тиранічний дух єгипетського правителя виявився більш повною мірою. Крім того, проявом Своєї безмежної сили Він хотів дати ізраїльтянам більш піднесене уявлення про Божественний характер, щоб у них з'явилося палке бажання залишити Єгипет і обрати служіння істинному та милостивому Богові (Ознаки часу, 4 березня 1880 р.). ВУС 216.6