Від усього серця

Липень

1 липня. Обіцяне спасіння

“Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я — Бог, і нема більше іншого Бога!” (Ісаї 45:22). ВУС 197.1

Коли Адама і Єву Бог створив і поселив у Едемському домі, вони отримали знання про Закон, яким мали керуватися... Коли вони порушили цей Закон, втратили стан блаженної невинності й стали неправедними в Божих очах, похмуре майбутнє грішного людського роду не було освітлене жодним променем надії. Порушивши Божественний Закон, людська сім'я втратила рай, над землею нависло прокляття, і на ній запанувала смерть. ВУС 197.2

Однак Небеса зглянулися над грішними людьми, і був розроблений План спасіння. Коли над людським родом прозвучало прокляття, разом з цим прокляттям була дана й обітниця про прощення через майбутнього Спасителя. Ця обітниця стала зіркою надії, яка осявала імлу, навислу, ніби смертна тінь, над майбутнім нащадків Адама та світу, відданого їм у володіння. Євангеліє вперше було проголошене Адамові та Єві в Едемі. Вони щиро розкаялися у своєму вчинку, повірили в Божу обітницю й спаслися від остаточної загибелі... ВУС 197.3

Протягом трьохсот років Енох ходив з Богом, будучи для світу прикладом чистого й непорочного життя, цілком протилежного життю його сучасників, того норовливого та розпусного покоління, яке відкрито нехтувало Божим Законом і вихвалялося свободою від його обмежень. Однак як свідченням Еноха, так і його прикладом знехтували, оскільки люди полюбили гріх більше, ніж святість. Енох служив Богові всім серцем, і Господь відкрив йому Свою волю й у святих видіннях показав великі події, пов'язані з Другим приходом Христа. А потім цей вірний Господній раб був піднесений ангелами на Небеса, не побачивши смерті. ВУС 197.4

Урешті зло стало таким великим, що Бог не міг більше миритися з ним, і Він повідомив Ноєві про те, що через постійне порушення Його Закону Він винищить тих, кого створив, водами потопу, який Він наведе на Землю. Ной і його родина виявляли послух Божественному Закону, і за свою вірність Богові Небес вони були спасенні від винищення, яке спіткало навколишній безбожний світ. Так Господь зберіг для Себе народ, у чиїх серцях перебував Його Закон (Ознаки часу, 22 квітня 1886 р.). ВУС 197.5