Від усього серця

27 червня. Плоди милосердя

“Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть” (Матв. 5:7). ВУС 192.1

Обов'язок Божих дітей — бути світлом у Господі й сіяти благословення на шляхах своїх ближніх. Не потрібно говорити їм: “Грійтеся та їжте”, нічого не роблячи при цьому для задоволення потреб нужденних... ВУС 192.2

Ми — викуплена Богом власність, і, як для інструментів у Його руках, для нас безсумнівним обов'язком є управляти земними й духовними благами з довірених нам Богом запасів. Повинен мати місце постійний прояв любові, щоб надихати людей вірити в Бога, щоб людські серця віддавали хвалу Господу й золотий ланцюг любові міг з'єднувати серця людей воєдино. Хто прийняв милість і співчуття Божі, той повинен передавати їх іншим... ВУС 192.3

Син безмежного Бога — наш Зразок. Небеса сповнені милості, і вона постійно виливається не лише на деяких, привілейованих, а й для благословення тих, хто найбільше її потребує, на користь тим, у кого в житті найменше щастя й задоволень... ВУС 192.4

Тим, кого Бог зробив управителями талантів і коштів. Він наказує, заради їхнього ж власного блага, збирати собі скарби на небі й рясно ділитися з ближніми щедротами, якими Він їх обдаровує. Вони не повинні жити для себе, Христос має жити в них, і Його Святий Дух повинен направляти їх у мудрому розподілі благ, щоб вони були милостивими до ближніх, як і Він милостивий до всіх. Ніхто не може бути послідовником Христа й жити при цьому для себе... ВУС 192.5

Ми повинні ділитися з ближніми тими благами, які довіряє нам Бог. Найпростіші й найскромніші люди повинні служити талантами, довіреними їм Господом, звітуючи собі в тому, що довірене їм добро має повернутися до Бога з прибутком. Навіть якщо в нас лише один талант, то й тоді, цілком присвятивши його Богові й використавши на справи милосердя у світських чи духовних проектах, ми таким чином послужимо потребам ближніх, наш талант примножиться в ціні й буде відзначений в небесних книгах... Кожний милосердний вчинок, кожна жертва, кожне самовіддане діяння обов'язково будуть винагороджені — у стократ нині й життям вічним у віці майбутньому (Ознаки часу, 12 вересня 1895 р.). ВУС 192.6