Від усього серця

133/374

4 травня. Хіба Бог просить занадто багато?

“Не любіть світу, ні того, що у світі” (1 Івана 2:15). ВУС 138.1

Ми бачимо красу, принадність і славу Ісуса. Ми бачимо в Ньому незрівнянну чарівність. Він був Величчю Небес. Він наповнював Небеса пишністю. Ангели в захваті схилялися перед Ним і з готовністю підкорялися Його наказам. Наш Спаситель усе це залишив. Він скинув із Себе славу, велич, сяйво та зійшов на цю землю, аби померти за бунтівний рід, який порушив заповіді Його Отця. Христос принизив Себе, щоб спасти грішний людський рід, Він випив чашу страждань, а замість неї пропонує нам чашу благословень. Так, ту чашу Він осушив задля нас, і хоч багатьом це добре відомо, вони все ж роблять вибір на користь гріха та примхи, однак Ісус і досі запрошує їх прийти до Нього. Він каже: “І спраглий нехай прийде, і хто хоче, хай візьме воду життя даром”... ВУС 138.2

Істини Божого Слова повинні мати для нас велике значення, і нам слід міцно вхопитися за них. Якщо ми зробимо це, вони справлять на наше життя освячувальний вплив, приготують нас до Царства слави, щоб, коли час нашого випробування закінчиться, ми побачили Царя в Його красі та вічно перебували в Його присутності... ВУС 138.3

Бог вимагає стійкості. Він вимагає, щоб ви відокремилися від світу та всього світського. “Не любіть світу, ні того, що у світі: коли хто любить світ, нема в тому любові Отця”. Від вас очікується, щоб ви відмежувалися від любові до світу, і що ж дається вам натомість? “І буду вам Отцем”. Вам довелося віддалитися від своїх друзів? Істина вимагає, щоб ви служили Богові навіть на самоті, якщо інші навколо вас не бажають коритися вимогам Христа? Чи потребує це відмови від емоційного зв'язку з ними? Так, і це хрест, який ви повинні нести, хрест, який змусив багатьох сказати: “Я не можу підкоритися вимогам Істини”. Але Христос говорить: “Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, той недостойний Мене: і хто любить сина або дочку більше за Мене, той недостойний Мене. І хто не бере свого хреста і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене”. Це хрест самозречення та самопожертви. Він розділяє вас із тими, хто не хоче підкоритися Істині. Хіба це надмірна жертва, яку вам не під силу принести заради Того, Хто всім пожертвував заради вас? (Рев'ю енд Геральд, 19 квітня 1870 р.). ВУС 138.4