Звеличуйте Ісуса Христа

12 березня. Ми повинні вірити в Нього

“Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром!” (Лука 8:48). ЗІХ 73.1

По дорозі до дому старшини синагоги Ісус у натовпі зустрів бідну хвору жінку, яка дванадцять років страждала тяжкою, нестерпною хворобою. Усі свої кошти вона витратила на лікарів і ліки, але на останку вони сказали, що її хвороба невиліковна. Однак надія жінки прокинулась, коли вона почула про зцілення, які звершує Христос. Хвора була впевнена, що зцілиться, якщо зможе хоч доторкнутися до Нього... Нещасна почала вже втрачати надію, аж от Ісус, прокладаючи Собі дорогу в натовпі, раптом опинився біля неї, ЗІХ 73.2

Ось вона — сприятлива нагода! Жінка стояла перед Великим Лікарем, але від хвилювання не змогла заговорити ні слова, і лише на мить побачила перед собою Святу Постать. Боячись втратити, можливо, одну-єдину нагоду для зцілення, вона сказала собі: “Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю”. І простягнула руку, встигнувши доторкнутися до краю Його одягу. У цю мить жінка відчувала, що зцілена... Він повернувся і, поглянувши довкола, ясним голосом, який було чути над усім натовпом, спитав: “Хто доторкнувся до Моєї одежі?” ЗІХ 73.3

Ісус невідступно чекав відповіді на Своє запитання, хто до Нього доторкнувся. Зрозумівши, що приховатись неможливо, жінка підійшла і, тремтячи, впала Йому до ніг. Зі сльозами вдячності вона розповіла, скільки років страждала і як зцілилась. Ісус лагідно потішив: “Будь бадьорою, дочко, — твоя віра спасла тебе!... Іди з миром”... Не зовнішнім дотиком, а вірою в Його божественну силу зцілилася жінка. ЗІХ 73.4

Не досить знати про Христа, необхідно вірити в Нього! Лише та віра приносить користь, що приймає Його як особистого Спасителя і покладається на Його заслуги. Чимало людей сприймають віру як переконання , але спасительна віра — це союз, який християни укладають з Богом. Істинна віра — це життя. Жива віра—це зростання сили, повне довір'я, завдяки чому людина стає переможцем (Христос — надія світу, c. [343-344]). ЗІХ 73.5