Звеличуйте Ісуса Христа

18 лютого. Йосиф шанував Творця

“Послав тоді цар — і звільнив його, володар народів визволив його. Він поставив його господарем над домом своїм і управителем над усім маєтком своїм. Щоб він наглядав над царськими вельможами і повчав його дорадників” (Псал.105:20-22). ЗІХ 51.1

Від положення в'язня Йосифа було піднесено до становища управителя над усією єгипетською землею. Це була вельми почесна посада, однак і тут на нього чигали труднощі і небезпеки. Той, хто перебуває на високій посаді, обов'язково зустрічатиме пастки. Подібно до того, як буря не робить жодної шкоди скромним квіткам долини і водночас з коренем вириває величні дерева на вершинах гір, так відбувається часом з тими, що зберігали вірність Господу, займаючи скромне становище; досягнувши слави й земного успіху, вони стали жертвою спокус. Однак Йосиф у час добробуту був таким самим, як і в часи нещастя. Він так само був вірним Богові в палаці фараона, як і у в'язниці. Залишаючись чужоземцем у поганській землі, розлучений зі своїми рідними — прихильниками Господа — він щиро вірив, що божественна рука скеровує його; завжди покладаючись на Бога, він сумлінно виконував свої обов'язки... ЗІХ 51.2

З раннього дитинства Йосиф навчився слухатися більше голосу обов'язку, аніж своїх бажань. Чесність, дитяча віра, благородство натури юнака принесли достойні плоди у зрілому віці. Непорочне скромне життя сприяє розвитку як фізичних, так і розумових сил. Спілкування з Богом через Його творіння, роздуми над величними істинами, даними спадкоємцям віри, підносили й ушляхетнювали його духовну природу, розширюючи і зміцнюючи розум, чого не могла дати жодна інша освіта. Чесне ставлення до обов'язків за будь-яких обставин, починаючи від найнижчого становища і аж до найвищого, зробило Йосифа здатним виконати своє високе призначення. Хто живе в гармонії з волею Творця, той розвине у собі чесний, благородний характер... ЗІХ 51.3

Мало хто розуміє вплив дрібниць на становлення особистості. Усе, що ми робимо, має значення. Різні обставини, у яких щодня опиняємось, послані для того, аби випробувати нашу вірність і підготувати до виконання великих завдань. Принциповість, виявлена у повсякденному житті, привчає людину ставити вимоги обов'язку вище за власні бажання й уподобання (Патріархи і пророки, c. [222-223]). ЗІХ 51.4

Ніщо не може зрівнятися із впливом, який справляє на людину відчуття Божої присутності, котре є захистом від спокус і спонуканням до чистоти та істини. “Все очолене та відкрите перед очима Його. Йому дамо звіт!” (Євр.4:13). “Твої очі занадто чисті, щоб на зло дивитись; на насильство дивитись Ти не можеш” (Ав.1:13). Ця думка врятувала Йосифа серед розбещеності Єгипту. Він зустрічав різні спокуси, але його відповідь завжди була незмінною: “Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?” (Бут.39:9). Така тверда віра захистить усяку душу (Виховання, c. [255]). ЗІХ 51.5