Звеличуйте Ісуса Христа

13 грудня. Тоді ми пізнаємо

“О глибина багатства і премудрості і знання Божого! Які незбагненні присуди Його і недосліджені дороги Його!” (Римл.11:33). ЗІХ 349.1

Сатана поставив собі за мету розірвати зв'язок між Богом і Його народом, щоб можна було підступно спокутувати цей народ, заглушуючи голос, який застерігає від небезпеки. Якщо йому вдасться навіяти недовір'я до вісника Божого або сумнів до святості вістки, люди, які виявились під його впливом, не будуть відчувати необхідності слухати звернене до них Боже Слово. Коли ж світло приймають за темряву, сатана досягає свого. ЗІХ 349.2

Наш Бог — Бог-ревнитель, і жарти з Ним неприпустимі. Той, Хто усе робить за Своєю волею, вважає за необхідне ставити людей у різні обставини, покладати на них обов'язки і доручати справи, відповідно до часу і умов, у яких вони живуть. Якщо люди оцінять дароване Ним світло, їхні здібності намножаться і удосконаляться; перед ними відкриються більш широкі горизонти істини. Таємниця вічних істин, і особливо дивовижна Божа благодать, виявлена в Плані спасіння, відкриється їх розумові, бо духовне пізнається духовним... ЗІХ 349.3

Ісус бажає відкрити Своєму народові славу, котра супроводжуватиме Його Другий прихід. Він хоче, аби вони роздумували про вишнє. Їм відкриється багато чудес. Разом із тим, навіть за довге життя молитви і досліджень залишиться багато невивченого і незбагненного. Але те, чого не знаємо тепер, відкриється в майбутньому. Пізнання продовжуватиметься всю вічність. Агнець, Котрий поведе безліч спасенних до джерела живої води, відкриє багаті скарби знань. Він пояснюватиме незрозумілі раніше таємниці Божих дій і Провидіння. ЗІХ 349.4

Ми не зможемо пізнати Бога дослідженням. Він не відкриває Своїх планів допитливому розуму. Ми не повинні намагатися підняти самовпевненою рукою завісу, за котрою Він ховає Свою велич. Апостол вигукнув: “Які незбагненні присуди Його і недосліджені дороги Його!” Бог виявляє Свою милість утому, що приховує Свою силу; Його закривають хмари таємниць, оскільки для людини підняти завісу, що приховує Божу присутність, означає померти. Жодний смертний розум не може проникнути в таємничі сфери, де перебуває і діє Всемогутній. Його спонукання і стосунки з нами ми можемо зрозуміти лише тією мірою, якою Він вважає за найкраще. У Своїй праведності Він владарює над усім; ми не повинні допускати невдоволення або недовір'я, але схилитися перед Ним у шанобливій покорі. Господь відкриває нам Свої наміри настільки, наскільки нам потрібно їх знати для нашого блага, а що понад це, то маємо довіряти всемогутній Руці, і люблячому Серцю (Рев'ю енд Геральд, 7 квітня 1885 р.). ЗІХ 349.5