Звеличуйте Ісуса Христа

12 грудня. Жодних перешкод між Богом і нами

“Цьому радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати від різних випробовувань, щоб випробувана віра ваша виявилась коштовнішою за золото, що гине, хоч і вогнем випробуване, була на похвалу і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа” (1Петр.1:6-7). ЗІХ 348.1

Коли ми спокушувані зосередити усю свою увагу і любов на чомусь земному, ми повинні шукати благодаті, яка допомогла б відвернутися від цього ідола, не дозволяючи йому ставати між нами і Богом. Ми маємо постійно пам'ятати про оселі, котрі Христос пішов приготувати для нас, а тому не повинні дозволяти нашим будинкам, землям, справам і світським заходам вставати між нами і нашим Богом. Не забуваймо про багаті обітниці, котрі Він залишив на сторінках Святого Письма. Вивчаймо великі дороговкази, котрі свідчать про час, вякий живемо. Ми знаємо, що знаходимось наприкінці земної історії, і усе земне у порівнянні зі служінням Богові повинно стати другорядним. ЗІХ 348.2

Сьогодні нам необхідно щиро молитися, аби приготуватися до боротьби напередодні великого дня Божого. Ми можемо уже тішитися перспективою, що скоро будемо в оселях, котрі Ісус пішов приготувати для нас. Ісус може задовольнити всі наші бажання, якщо будемо довіряти Йому, споглядаючи постійно на Нього. Направляючи постійно свій погляд на Ісуса, ви будете зачаровані славними багатствами Його божественної любові. Ідолопоклонницьку любов до видимих речей витіснить вища і краща любов до і нетлінного і дорогоцінного. Старайтеся роздумувати про вічні багатства, доки всім серцем не прихилитеся до вишнього; тоді ви станете знаряддям, що скеровує серця інших до небесних скарбів. Ви допоможете їм побачити, що марно витрачені кошти — це загублені гроші, якщо не гірше, ніж тільки загублені. Їх вже не можна використати для проповіді істини душам, що стоять на краю загибелі. Марнотратна людина може бути спасенною лише тоді, коли зрозуміє, наскільки гріховно витрачати тс, що належить Господу. ЗІХ 348.3

Спаситель очікує, поки Його слуги пустять в обіг доручене їм добро. Таланти, котрі Він їм дав, повинні бути примножені через обіг. Доручені їм гроші повинні приносити прибуток... Хто правильно цінує кошти, той ставиться до них як до засобу для відкриття істини людям, котрі ніколи не чули про неї, засобу для звільнення їх від сили ворога. Людина, яка приймає істину, звільниться від любові до земного. Вона побачить незрівнянну славу небесного і оцінить велич усього, що має відношення до вічного життя. Вона зачарована невидимим і вічним. Потяг до земного зник, а її захоплений погляд зосереджений на невидимій славі небесного світу. Така особа розуміє, що випробування, які випали на її долю, “викликають без усякої міри вічну славу” (2Кор.4:17). Порівняно з багатствами, котрими вона має перевагу тішитися, усякі випробування є короткочасними і легкими (Рев'ю енд Геральд, 23 червня 1896 р.). ЗІХ 348.4