Звеличуйте Ісуса Христа

14 листопада. Примирення—основа миру

“Мир залишаю вам; Мій мир даю вам не так як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не лякається” (Йоан.14:27). ЗІХ 320.1

Мир, про котрий говорить великий Учитель, значно більший і повніший, ніж можна собі уявити. Христос готовий здійснити велике для нас. Він готовий відновити наше єство, зробити співучасниками Його божественної природи. Він бажає з'єднати наше серце зі Своїм, повним безмежної любові серцем, щоб ми могли повністю примиритися з Богом. Нам дана перевага розуміти, що Бог любить нас так, як Свого Сина. Коли віримо в Христа, як нашого особистого Спасителя, нам належить мир Христа. ЗІХ 320.2

Сатана — наш руйнівник, а Христос — Відновник. Якими б не були наші почуття, ми повинні постійно виявляти свою віру, довіряючи Богові. Ісая говорить: “Хто між вами боїться Господа і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, — хай надіється на Господнє ім'я, і хай на Бога свого опирається!” (Ісая 50:10). Ви можете сказати разом з псалмистом: “І коли б я пішов долиною тіні смертної, не побоюся злого, бо Ти зі мною; Твій жезл і Твій посох — вони мене втішають. Ти переді мною трапезу зготовив у присутності ворогів моїх, мою голову Ти намастив оливою, моя чаша повна, аж переливається! Так, доброта і милосердя будуть супроводити мене вусі дні життя мого; і я перебуватиму в домі Господньому довгі часи!” (Псал.23:4-6). “Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам! І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили величність святості, коли йшли перед озброєними, і говорили: ‘Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя!’ А того часу, коли почали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, — і були вони побиті” (2Хронік 20:20-22). “Він для вас, віруючих дорогоцінність”. Замисліться про те, що Господь віддав Сина Свого Єдинородного, “щоб кожен, віруючий у Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Рев'ю енд Геральд, 19 травня 1896 р.). ЗІХ 320.3