Звеличуйте Ісуса Христа

13 листопада. Віра у примирення

“Прибігли вхопитися за надію, яка перед нами, яка для душі неначе якір, безпечний і міцний, і входить в середину за завісу” (Євр.6:18-19). ЗІХ 319.1

Коли відчуваєте пригнічення, дивіться на Ісуса і спілкуйтеся з Ним. Коли вам здається, що ваші брати не розуміють вас, згадайте, що Ісус, ваш старший Брат, ніколи не помиляється. Він буде судити справедливо. Слова Христа, виголошені у великий день свята, мають чудовий зміст і силу. Він підвищив Свій голос і сказав: “Хто прагне, йдіть до Мене і пийте”. Ніхто силою не штовхатиме до Христа. Прийти — означає зробити свій вибір і йти до Джерела життя. Як же нам не іти до Христа? Адже в Ньому зосереджена надія на вічне життя. Вчення Христа — це не просто повторювані гасла. Його уроки хвилюють живою думкою. Наше завдання — засвоювати божественну правду. Апостол Павло просить нас покладатися на надію, відкриту нам в Євангелії. Вірою потрібно засвоїти обітниці Божі і прийняти щедрі благословення, котрі забезпечені нам через Ісуса Христа. Нам дарована надія на вічне життя. Ніщо менше за це благословення не задовольнить нашого Відкупителя, але наше завдання — вірою в Того, Хто пообіцяв, покладатися на цю надію. Ми можемо очікувати страждань, оскільки Його славу розділять люди, які були причетні до Його страждань. Він купив прощення і нетління для грішних людей. Але цей дар ми маємо прийняти вірою. Віруючи в Нього, ми забезпечені надією — якорем для душі, безпечним і міцним. Ми можемо з впевненістю очікувати Божого благовоління не тільки у цьому, але й у небесному світі, тому що Він заплатив велику ціну за наше спасіння. Віра в примирення, здійснене Христом, і Його заступництво збереже нас твердими і непохитними серед спокус, що тіснять Церкву, яка бореться. Будемо ж розмірковувати про славну відкриту нам надію і вірою триматися за неї... ЗІХ 319.2

Ми не можемо самі осягнути спасіння, а споглядати на Ісуса, Котрий є початком і кінцем нашої віри; поки дивимося на Нього, ми живемо... Як же важко бідним смертним людям намагатися нести гріхи свої та інших! Але гріхи усього світу покладені на Ісуса Христа. Лише Він може бути моїм і вашим Заступником; на Нього покладено мій гріх. Предтеча Христа проголосив: “Ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріх світу” (Йоан.1:29)... Тож відведіть погляд від себе і зміцнюйтеся впевненістю у Христі. Нехай ваша надія буде зосереджена не на вас самих, а на Тому, Котрий увійшов за завісу. Говоріть про блаженне уповання і славне явлення нашого Господа Ісуса Христа (Рев'ю енд Геральд, 9 червня 1896 р.). ЗІХ 319.3