Звеличуйте Ісуса Христа

6 листопада. Велике примирення

“І нема ні в кому іншому спасіння; бо нема іншого імені під небом, даною людям, яким належало б спастися нам” (Дії 4:11-12). ЗІХ 312.1

Адам, бувши безгрішним, радів спілкуванню зі своїм Творцем, але гріх роз'єднав Бога з людиною. Тільки завдяки примиренню Христа, був перекинутий міст через прірву і людство змогло отримати благословення та спасіння. Людина була позбавлена можливості спілкуватися зі своїм Творцем, але Бог через Христа й ангелів знайшов шлях до людей. ЗІХ 312.2

Адаму були відкриті найважливіші події в історії людства, починаючи з того моменту, коли в Едемі був виголошений божественний вирок, до потопу і далі, аж до Першого пришестя Сина Божого. Для Адама не залишалося таємницею, що, хоча жертви Христа достатньо для викуплення всього світу, багато хто віддасть перевагу гріхові замість розкаяння і життя за Божою волею. Злочинність зростатиме з покоління в покоління, і прокляття гріха дедалі важчим тягарем лягатиме на людство, на тварин і на усю землю. Через гріховний спосіб життя людини тривалість її життя скоротиться. Вона буде вироджуватися в тілесному, розумовому і духовному відношенні, втрачаючи здатність протистояти злу, доки світ не наповниться різними стражданнями. Задовольняючи свою хтивість, люди виявляться неспроможними розуміти великі істини Плану спасіння. Але Христос вірний Своїй меті, заради якої залишив небеса, співчуваючи грішникам та закликаючи їх залишити в Ньому свої беззаконня і пороки. Він наситить усіх, хто з вірою приходить до Нього. Незважаючи на постійно зростаюче беззаконня, в світі завжди будуть люди, котрі збережуть правдиве пізнання про Бога і душевну чистоту. ЗІХ 312.3

Жертвоприношення, встановлені Богом, мали постійно нагадувати людині про те, що вона має потребу у визнанні своїх гріхів та живій вірі в обітованого Відкупителя. Вони повинні були свідчити грішному людству, що беззаконня призводить до смерті. Для Адама принесення першої жертви було найбільш болісною церемонією. Своєю рукою він повинен був забрати життя, котре міг дати лише Бог. Так вперше Адам побачив смерть і зрозумів: якби залишився вірним Богові, то ні людина, ні тварина не опинилися б під владою смерті. Вбиваючи невинну жертву, він здригався при думці, що за його гріх буде пролита кров непорочного Агнця Божого... Адам був вражений безмежною Добротою, котра заплатить такий великий викуп заради спасіння грішника. Зірка надії освічувала сумне і страшне майбутнє, вселяючи віру і радість... ЗІХ 312.4

Смерть Христа заради викуплення людини не тільки відкривала людям дорогу до неба; вона повинна була виправдати перед Всесвітом дії Бога і Сина під час повстання сатани (Патріархи і пророки, c. [67-69]) ЗІХ 312.5