Звеличуйте Ісуса Христа

22 серпня. Божі співпрацівники

“Бо короткочасне легке страждання наше викликає без усякої міри вічну слабу” (2Кор.4:17). ЗІХ 236.1

Якщо Павло, який був з усіх боків обтяжений і переслідуваний, міг назвати свої страждання легкими, то як може скаржитися сучасний християнин? Якими мізерними видаються усі наші випробування порівняно з багатьма стражданнями Павла! Вони не гідні навіть того, щоб їх порівнювати з вічною славою, яка очікує переможців. Випробування — це Божі співпрацівники, призначені для вдосконалення нашого характеру. Якими б великими не були переживання і страждання християнина, яким би темним і небезпечним не видавався шлях Провидіння, християнин повинен тішитися в Господі, знаючи, що все сприяє йому на добро. ЗІХ 236.2

Як же багато людей засмучують Святого Духа своїми постійними наріканнями! Це відбувається тому, що вони втратили з поля зору Христа. Якщо б ми дивилися на Того, Хто поніс наші болі і помер за нас як Жертва, ми жили б у великому світлі Божої слави, а свої переживання і випробування вважали б за легкі страждання. Подумайте про розп'ятого на хресті Спасителя: Він був зганьблений, але не нарікав, не опирався, а покірно страждав. Усе це витерпів Небесний Господь, престол Котрого вічний. Усі страждання і ганьбу Він переніс, передчуваючи майбутню радість, — радість принести людям дар вічного життя. ЗІХ 236.3

Коли увага людини зосереджена на Христовому хресті, її єство ушляхетнюється. Пізнання любові Христа пом'якшує серце й підносить думки над дочасним і земним. Будемо ж прагнути збагнути глибину покори, до яких зійшов Спаситель, аби вчинити людину володарем вічних цінностей. Коли почнемо заглиблюватися в План спасіння, то відчуємо пульс любові Спасителя і будемо в захопленні від чарівності Його особи. ЗІХ 236.4

Любов Христова дає насолоду життя. Але коли намагаємося розповісти про цю любов, нам бракує слів. Ми лише роздумуємо про Його життя на землі, про жертву, принесену задля нас, служіння на небесах як нашого Заступника, мріємо про оселі, які Він готує для люблячих Його. Тоді можемо вигукнути: “О, які висоти і глибини любові Спасителя!” Продовжуючи роздумувати про хрест, ми отримуємо слабке уявлення про Божу любов і говоримо: “В тому любов, що не ми полюбили Бога, а Він полюбив нас і послав Сина Свого на умилостивлення за гріхи наші” (1Йоан.4:10). Міркуючи про Христа, ми ледь-ледь торкаємося безмежної любові. Його любов подібна до величезного, бездонного, безкрайнього океану. ЗІХ 236.5

Ця любов, подібно до священного вогню, горить на вівтарі серця всіх справжніх учнів Христа. Божа любов була явлена на землі через Ісуса. Його земні діти мали б дозволити сяяти цій любові у своєму бездоганному житті. Любов Божа попровадить грішників до хреста, щоб споглядати Агнця Божого (Рев'ю енд Геральд, 6 травня 1902 р.). ЗІХ 236.6