Звеличуйте Ісуса Христа

13 січня. Бажання віків

“А надія не засоромлює, бо любов Божа влилась в серця ваші Духом Святим, даним нам. Бо Христос, коли ми ще були немічні, в певний час помер за нечестивих” (Римл.5:5-6). ЗІХ 15.1

Протягом усіх довгих століть “горя та темноти, темряви утиску” (Ісая 8:22), що позначають історію людства з того часу, як наші прабатьки втратили право залишатися в Едемі, аж до приходу Божого Сина, Спасителя грішників, усі надії людства, що впало, зосередилися на пришесті Відкупителя, Котрий звільнить людей від рабства гріха й могили. ЗІХ 15.2

Вперше ця надія прозвучала для Адама та Єви у вироку, проголошеному над змієм в Едемі, коли Господь сказав у їхній присутності до сатани: “Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту” (Бут.3:15). ЗІХ 15.3

Коли пара, що згрішила, почула ці слова, світлий промінь надії осяяв їхні душі, оскільки в пророцтві, що передвіщало знищення влади сатани, вони побачили обітницю прийдешнього відкуплення від смерті — наслідку порушення Закону. Хоча вони й повинні були страждати під владою свого ворога, оскільки піддалися його спокусі і порушили Закон Єгови, однак їм не потрібно було зневірятися. Божий Син пропонував власною кров'ю викупити їхнє беззаконня. Вони повинні були перейти через випробування, після якого через віру у спасительну силу Христа знову зможуть стати Божими дітьми. ЗІХ 15.4

Звівши людину з доброї дороги, сатана став “богом цього віку” (2Кор.4:4). Влада, яка раніше належала Адамові, перейшла до узурпатора. Однак Божий Син добровільно погодився прийти на Землю, понести покарання за гріх і таким чином не тільки визволити людину, але й повернути їй втрачене. Саме про це пророкував Михей: “А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму” (Мих.4:8). ЗІХ 15.5

Ця світла надія на викуплення через грядущого Сина Божого, Спасителя і Царя, ніколи не залишала людські серця. Від самого початку історії людства зустрічалися такі мужі, віра котрих підносилася вище за тінь теперішнього і сягала реалій майбутнього. Завдяки таким достойним людям, як Адам, Сиф, Енох, Метушалах, Ной, Сим, Авраам, Ісаак та Яків, Бог зберіг дорогоцінні відкриття Своєї волі. Таким чином Ізраїлю, вибраному народові, серед якого повинен був з'явитися обітований Месія, Господь дав світло пізнання про вимоги Свого Закону і спасіння, яке виконалося завдяки викупній Жертві Його улюбленого Сина (Пророки і царі, c. [681-683]). ЗІХ 15.6