Щоб мені пізнати Його

10 лютого. Милосердний Викупитель

“Вийшовши, кус побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих” (Матв.14:14). ЩМП 47.1

Ісус, любий Спаситель, здавалося, ніколи не втомлювався від спілкування з людьми, хворими на гріх і різні недуги. Ісус вийшов, побачив безліч народу і змилосердився над ними (див. Марк.6:34). Це, переважно, стосується тих, хто страждав від хвороб. Він виявляв участь до них, розділяв їхнє ярмо, переживав їхні страхи. Христос мав глибоке співчуття, яке болем відлунювало в Його серці. ЩМП 47.2

О, яка любов, яка незрівнянна любов! Він став єдиний з людством, аби розділити з ним усі переживання і труднощі. Він був спокушений у всьому, як і ми, однак не згрішив. Тому людство не може розглядатися недостойним і незначним. Христос зодягнув Свою Божественність у людське тіло, щоб людство могло бути зодягнене у Його праведність. Людина є об'єктом Його турботи і великої любові. ЩМП 47.3

Викуплення — о, який глибокий зміст міститься у цьому слові! Через Ісуса Христа всі викуплені будуть підвищені, освячені й очищені від усього земного і нікчемного. Вони з натхненням будуть співпрацювати з Богом у великій справі спасіння. Ісус прийняв людське єство і відкрив у Своєму житті й характері, якою може бути людина, навіть коли згідно з Божим провидінням потрапляє у найскладніші обставини. Христос не мав навіть дрібної монети для того, щоб заплатити податок, і змушений був учинити чудо, щоби дістати трохи грошей. Ісус, дорогий Спаситель, не мав дому і часто голодував. Він не мав де голову прихилити. Він був виснажений. Людству виявлена велика честь, бо Ісус прийняв образ людини, щоб відкрити світові, якою може стати людина. Він прийшов дати життя і безсмертя, наповнити буденне нікчемне життя сяйвом. Ісус схиляється над нами, бажаючи побачити відображення Свого характеру в нас (Лист 119, 1893 р.). ЩМП 47.4