Цей день з Богом

60/372

29 лютого. Його слідами

“Тому що ми — Його творіння, ми створені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог наперед приготував для нас, щоб ми в них перебували” (Ефес. 2:10). ЦДБ 63.1

Господь не приймає служіння тих, хто живе пустим, пасивним життям. Такі люди справляють вплив, який відводить душі від Христа. Життя Ісуса було позначене самовідданістю і благородством мети. Від початку і до кінця Свого земного служіння Він чинив добрі діла, у Його житті не було гріха. Егоїзм не затьмарював ані Його слів, ані вчинків. “Хто з вас оскаржить Мене за гріх?” (Івана 8:46) — запитав Він фарисеїв, знаючи, що вони не могли звинуватити Його ні в чому. І після допиту Ісуса Пилат рішуче промовив: “Жодної вини я в Ньому не знаходжу” (Івана 18:38). ЦДБ 63.2

Христос заявляє, що Він жив так, як повинні жити ми. “Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною” (Марка 8:34). Його сліди провадять на шлях жертви. ЦДБ 63.3

У житті нам трапляється багато можливостей для служіння, усюди навколо нас відчинені для цього двері. За допомогою правильного використання таланту мови ми можемо зробити багато чого для Господа. Слова — це сила для добра, коли вони супроводжуються ніжністю і співчуттям Христа. Гроші, вплив, тактовність, час, сила — усе це довірені нам дари, щоб зробити нас більш корисними для оточуючих задля більшої слави нашого Творця. ЦДБ 63.4

Багато хто вважає за перевагу побувати там, де жив Христос на Землі, пройти там, де Він ходив, подивитися на озеро, де Він любив навчати, на долини й пагорби, на яких часто зупинявся Його погляд. Але нам не потрібно їхати до Палестини, щоб ходити слідами Христа. Ми знайдемо Його сліди біля ліжка хворого, у хатині злидаря, на багатолюдних вулицях великого міста і скрізь, де людські серця потребують утіхи. ЦДБ 63.5

Усі ми можемо знайти для себе справу. “Бідних ви завжди з собою маєте, Мене ж — не завжди маєте” (Івана 12:8). Ісус сказав: ніхто не повинен відчувати, що не має де працювати для Ісуса... ЦДБ 63.6

Христове правило життя, за яким на суді кожен або спасеться, або загине, звучить так: “Отже, усе, що тільки бажаєте, щоби чинили вам люди, те чиніть їм і ви, бо в цьому Закон і Пророки” (Матв. 7:12) (Рев'ю енд Геральд, 29 лютого 1912 р.). ЦДБ 63.7