Цей день з Богом
28 лютого. Співпастир
“Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!” (Ісаї 40:11). ЦДБ 62.1
У видимому творінні Божественна мудрість виявляється в нескінченній різноманітності процесів. У царстві природи одноманітність — не норма, не є вона правилом і в Царстві благодаті. Бог працює різними шляхами задля досягнення єдиної мети — спасіння душ. Працюючи над різними розумами, милосердний Викупитель використовує індивідуальні методи. Справжнє перетворення серця відбувається завдяки різноманітним процесам. Саме Господь працює над розумом та формує характер. ЦДБ 62.2
Кожний приходить до Господа своїм особливим шляхом. Людські істоти не повинні докладно й довільно визначати, як саме Бог працює над розумом. Одному отримання духовної сили і проникливості може даватися легко, інший змушений боротися з колючкою в тілі (див. 2 Кор. 12:7), а іноді буває, що людина готова кинутися з вершини над прірвою. Але хто наважиться сказати, що Бог перестає любити людину, котра зазнає суворого випробування, що Він уже не ставиться до неї як до Своєї дитини, і Його рука не простягнута для спасіння? ЦДБ 62.3
Небесний Пастир знає, де знайти ягнят, що блукають далеко від отари, і Він збере їх разом. Він закликає служителів і рядових членів прокинутися для виконання своїх обов'язків та об'єднатися з Ним у цій роботі. Особливий обов'язок християн — шукати й рятувати загиблих. Служителі і рядові члени повинні підбадьорювати тих, хто зазнає спокус, допомогти тим, хто не знає, як повернутися. Мій брате, завдяки Божій благодаті ти можеш стати одним із тих, хто приводить заблудлих назад до отари. ЦДБ 62.4
Як за днів Іллі Бог мав сім тисяч чоловік, котрі не схилили свої коліна перед Ваалом, так і сьогодні Він має у світі багато людей, які живуть згідно з отриманим світлом. У Його резерві є багато вибраних, котрі сяятимуть серед темряви. У місцях, де можна очікувати тільки будяків і терня, з'являться плодоносні дерева праведності. У таких місцях є люди, які цвістимуть для Господа запашніше, ніж ті, хто мав можливість зростати в більш сприятливому місці. Вони зливатимуть на оточуючих пахощі Його благодаті, коли будуть квітнути в найменш перспективних місцях (Лист 39, 28 лютого 1903 р. Дж. Уесселсу). ЦДБ 62.5