Поради щодо їжі та харчування

Додаток 1

Особистий досвід Еллен Уайт як реформатора здоров'я

[Читаючи твердження, які належать перу Еллен Уайт стосовно її звичок у харчуванні, вдумливий дослідник зауважить такі принципи: ПЇХ 582.1

Перший: “Реформа в харчуванні має бути прогресуючою” (СЗ [320]). Світло не було дане в усій його повноті з першого разу. Воно надходило зі зростаючою силою від часу до часу в міру того, як люди були готові зрозуміти його й чинити відповідно до нього. Воно враховувало загальні звичаї та звички в харчуванні того часу, коли були дані настанови. ПЇХ 582.2

Другий: “Ми не проводимо жодної суворо визначеної лінії, котрої потрібно дотримуватися в харчуванні” (9С [159]). ПЇХ 582.3

Неодноразово були дані застереження щодо конкретних шкідливих продуктів. Але в цілому були закладені загальні принципи, а застосування цих глибоких принципів у деталях іноді слід визначати з допомогою експериментування та наявних найкращих наукових висновків. ПЇХ 582.4

Третій: “Для жодної людини я не роблю себе критерієм” (Лист 45, 1903 р.). Прийнявши для себе певні правила на підставі розумного експериментування, Еллен Уайт іноді писала про існуючі в її домі звичаї в харчуванні, але не виставляла їх за правило, котрого інші мають суворо дотримуватися. — Упорядники]. ПЇХ 582.5

Перше видіння стосовно реформи здоров'я

1. Уперше велика тема реформи здоров'я була відкрита мені у видінні 6 червня 1863 року в домі брата А. Хілліарда в Отсего, Мічиган. — РГ, 8 жовтня 1867 р. ПЇХ 583.1

Показано як роботу, що має прогресуючий характер

2. У світлі, даному мені так давно (1863 рік), було показано, що нестриманість зростатиме у світі до страхітливих розмірів, і кожний з народу Божого повинен буде зайняти достойну позицію щодо реформування своїх звичок та способу життя… Господь представив мені загальний план. Мені було показано, що Бог дасть Своєму народові, котрий дотримується Його Заповідей, реформу харчування, і якщо вони приймуть її, їхні хвороби та страждання значно зменшаться. Мені було показано, що ця робота прогресуватиме. — Бюлетень ГК від 12 квітня 1901; ПЗ [531] ПЇХ 583.2

[Постійний прогресу напрямку ідеального харчування — 651].

[Пересторога щодо надто швидкого поступу — 803].

Особисте прийняття вістки

3. Коли світло щодо реформи здоров'я прийшло до мене, я прийняла його. Для мене це стало великим благословенням. Сьогодні я маю краще здоров'я, ніж у молодші роки, хоч зараз мені сімдесят шість. Я вдячна Богові за принципи реформи здоров'я. — Р 50 (1904) ПЇХ 583.3

Користь, отримана після однорічного випробувального періоду

4. Упродовж багатьох років я вважала, що своєю силою завдячую м'ясній їжі. Ще кілька місяців тому я їла тричі на день. Мені було дуже важко витримати від одного прийому їжі до другого без відчуття слабкості в шлунку та запаморочення голови. Після прийому їжі це відчуття зникало. Я рідко дозволяла собі щось з'їсти в проміжках між регулярними прийомами їжі й узяла собі за звичку часто лягати спати не повечерявши. Однак я важко переносила відсутність їжі в проміжку між сніданком та обідом і часто непритомніла. Вживання м'яса на деякий час усувало це відчуття кволості. Тому я вирішила, що в моєму випадку м'ясо було необхідним. ПЇХ 584.1

Але відколи в червні 1863 року Господь показав мені, як уживання м'яса впливає на здоров'я, я перестала їсти м'ясо. Деякий час мені було досить важко виховати в себе апетит до хліба, котрий раніше мені мало смакував. Проте, виявивши наполегливість, я змогла досягти цього. Майже цілий рік я прожила без м'яса. Приблизно шість місяців прісні коржики з непросіяного пшеничного борошна, замішаного на воді з дуже малою кількістю солі, були тим хлібом, що переважно лежав на нашому столі. Ми споживали багато фруктів та овочів. Упродовж восьми місяців я харчувалася двічі на день. ПЇХ 584.2

Понад рік більшу частину часу я писала. Вісім місяців займаюся винятково цією роботою. Мій мозок був постійно навантажений, і я мало рухалася. Проте моє здоров'я ще ніколи не було кращим, як за останні шість місяців. Моя колишня кволість і запаморочення залишили мене. Щовесни мене турбувала втрата апетиту. Минулої весни це вже не турбувало мене. ПЇХ 584.3

Наша проста їжа, котру ми їмо двічі на день, надзвичайно нам смакує. На нашому столі немає м'яса, тістечок, нічого здобного або жирного. Ми не вживаємо тваринного жиру, натомість використовуємо молоко, вершки і трохи масла. Наша їжа готується з невеликою кількістю солі, і ми обходимося без усяких спецій. Ми снідаємо о сьомій, а обідаємо о першій. У мене рідко буває відчуття кволості. Апетит мій задовольняється, а їжа смакує, як ніколи. — ДД IV, [153, 154] (1864) ПЇХ 585.1

[Сіль у невеликій кількості необхідна для крові — 571, 572].

Битва за перемогу

5. Я аніскільки не змінила своїх принципів, відколи прийняла реформу здоров'я. Я ані на крок не відступила назад, відколи небесне світло стосовно цього питання вперше освітило мій шлях. Відразу ж покінчила з усім — м'ясом, маслом, триразовим харчування, — і це в умовах виснажливої розумової праці за письмовим столом від раннього ранку до заходу сонця. Я перейшла на дворазове харчування, не змінивши своєї праці. ПЇХ 585.2

Я багато страждала від хвороби, зазнавши п'ять нападів паралічу. Упродовж кількох місяців моя ліва рука була “прикута” до мого боку через сильний біль у серці. Запроваджуючи ці зміни у своєму харчуванні, я відмовилася поступатися своєму смакові й дозволяти йому панувати наді мною. Невже це стоятиме на шляху до отримання мною більшої сили, щоб я могла прославити свого Господа? Невже це хоча б на одну мить стане в мене на дорозі? Ніколи! ПЇХ 585.3

Я відчувала сильний голод, бо була великим м'ясоїдом. Але, відчуваючи кволість, схрещувала руки на шлунку й казала: “Я не скуштую і шматочка. Я їстиму просту їжу, або ж не їстиму взагалі”. Хліб мені не смакував. Я рідко могла з'їсти шматок хліба розміром у доларову купюру. З деякими речами в реформі змогла впоратися дуже добре, але коли справа дійшла до хліба, я була особливим чином налаштована проти нього. Під час запровадження цих змін мені доводилося вести особливу битву. Перші два або три рази не могла їсти. Я говорила своєму шлункові: “Будеш чекати, доки не зможеш їсти хліб”. Невдовзі я могла їсти хліб, а також хліб із борошна грубого помелу. Раніше не могла його їсти, а тепер він смакує мені і я не втрачаю апетиту. ПЇХ 586.1

Діючи відповідно до принципу

Під час написання III і IV томів “Духовних дарів” [1863-1864] я, бувало, виснажувалася внаслідок надмірної праці. Тоді зрозуміла, що повинна змінити свій спосіб життя, і після кількох днів відпочинку знову почала добре себе почувати. Я полишила це з принципу і стала на бік реформи здоров'я. І з того часу, брати, ви не чули, щоб я пропагувала якийсь крайній погляд на реформу здоров'я, від якого мені б доводилося відмовитися. Я не пропагувала нічого, крім тих позицій, на яких стою сьогодні. Я рекомендую вам здорове поживне харчування. ПЇХ 586.2

Я не вважаю за велику втрату відмовитися від усього, що залишає неприємний запах подиху та неприємний присмак у роті. Невже це можна назвати самозреченням — залишити всі ці речі й досягти такого стану, коли все стає солодким, як мед, коли немає неприємного присмаку в роті та відчуття млості під грудьми? Такі відчуття мене відвідували досить часто. Не раз і не два я непритомніла, тримаючи на руках свого малюка. Зараз нічого цього в мене немає, то ж чи можна назвати втратою те, що я можу стояти перед вами так, як стою сьогодні? Жодна жінка зі ста не змогла б виконувати такий великий об'єм роботи, як я. Я керувалася принципом, а не імпульсом. І вдалася до цих змін, бо вірила: Небо схвалить той шлях, який я обираю для досягнення найкращого стану здоров'я, щоб я могла прославляти Бога в тілі та дусі, що належать Йому. — 2С [371, 372] (1870) ПЇХ 586.3

Битва зі звичкою вживати оцет

6. Я щойно прочитала твого листа. Ти, здається, маєш щире бажання звершувати своє спасіння зі страхом і трепетом. Я заохочую тебе до цього. Раджу тобі відмовитися від усього, що змусить тебе зупинитися на півшляху в пошуках Царства Божого та Його правди. Полиши будь-яке потурання, котре може перешкодити тобі досягти перемоги. Проси про молитви тих, хто може зрозуміти твою потребу в допомозі. ПЇХ 587.1

Був час, коли я перебувала в ситуації, дещо подібній до твоєї. Я потурала бажанню вживати оцет. Однак твердо налаштувалася з Божою допомогою перемогти це бажання. Я боролася зі спокусою, вирішивши звільнитися від влади цієї звички. ПЇХ 587.2

Кілька тижнів почувалася дуже хворою, але продовжувала повторювати знову і знову: “Господу все це відомо. Помру — значить помру, але не поступлюся цьому бажанню”. Боротьба тривала, і я тяжко страждала багато тижнів. Усі думали, що я вже не житиму. Можеш бути певною, ми дуже щиро шукали Господа. Були виголошені найпалкіші молитви за моє одужання. Я продовжувала опиратися бажанню скуштувати оцет і врешті-решт перемогла. Нині не маю жодного потягу скуштувати щось подібне. Цей досвід виявився надзвичайно цінним для мене в багатьох відношеннях. Я отримала повну перемогу. ПЇХ 588.1

Я розповідаю тобі цей досвід, щоб допомогти тобі та підбадьорити. Маю віру, моя сестро, що ти зможеш пройти через це випробування і виявити, що Бог — Помічник для Своїх дітей у будь-якій їхній потребі. Якщо ти приймеш рішення перемогти цю звичку і наполегливо боротимешся з нею, то зможеш отримати найцінніший досвід. Якщо рішуче скеруєш свою волю на те, щоб звільнитися від цього потурання, то матимеш необхідну допомогу від Бога. Спробуй, моя сестро. ПЇХ 588.2

Доки ти триматимешся цієї звички, потураючи їй, сатана втримуватиме твою волю, підкоряючи її собі. Але якщо вирішиш перемогти, Господь зцілить тебе і дасть тобі силу опиратися кожній спокусі. Завжди пам'ятай, що Христос — твій Спаситель і Хоронитель! — Лист 70 (1911) ПЇХ 588.3

Скоромне, але відповідне харчування

7. Я їм стільки, скільки потрібно для задоволення потреб організму, але коли встаю з-за столу, мій апетит залишається настільки ж хорошим, як і до їжі. А коли приходить час для наступного прийому їжі, я готова з'їсти свою порцію і не більше. Якби я час від часу споживала подвійну кількість їжі, через те що вона мені смакує, то чи могла б схилятися перед Богом і просити Його допомогти мені в моїй письменницькій роботі, коли з причини своєї обжерливості не мала б змоги зібратися з думками? Чи могла б я просити Бога подбати про той нерозумний вантаж у моєму шлунку? Це означало б зневажати Його. Це означало би просити, щоб розтратити на мою пристрасть [див. Якова 4:3]. Тепер я їм те, що вважаю правильним, а потім можу просити Його дати мені сили для виконання дорученої мені Ним роботи. І я знаю, що Небо почуло й відповіло на мою молитву, коли я звернулася з цим проханням. — 2С [373, 374] (1870) ПЇХ 588.4

Добре забезпечений їжею стіл

8. Мій стіл добре забезпечений продуктами на будь-який випадок. Я не роблю жодної зміни задля гостей — віруючих чи невіруючих. Не хочу ніколи бути захопленою зненацька через неготовність прийняти за своїм столом від одного до півдюжини гостей, які можуть завітати. Я маю достатню кількість простої здорової їжі, здатної задовольнити голод і дати поживу для організму. Якщо хтось хоче чогось більшого, то може шукати десь в іншому місці. На мій стіл не потрапляє ні масло, ні будь-яке м'ясо. На ньому рідко з'являється торт. Я зазвичай маю достатньо фруктів, доброго хліба й овочів. За нашим столом завжди багато людей, усі, хто споживає цю їжу, добре себе почувають, і їхнє здоров'я покращується. Усі сідають за стіл не з епікурейським апетитом, із задоволенням споживаючи щедроти, забезпечені нашим Творцем. — 2С [487] (1870) ПЇХ 589.1

[Їжа підсолоджена належним чином, на столі немає цукру — 532].

У поїзді

9. У той час як батьки і діти споживали свої ласощі, ми з чоловіком о звиклій для нас порі — о першій годині дня — узялися за свою просту трапезу, що складалася із хліба “грехем” без масла та великої кількості фруктів. Ми споживали свою їжу з великим задоволенням та повними вдячності серцями за те, що нам не потрібно було везти із собою бакалійну крамницю для задоволення примхливого апетиту. Ми їли з апетитом і не відчували голоду до наступного ранку. Для хлопця, що продавав апельсини, горіхи, смажені кукурудзяні зерна та цукерки, ми виявилися поганими купцями. — Реформатор здоров'я, грудень 1870 ПЇХ 590.1

[У 1873 році трохи молока та цукру — 532].

Труднощі та зумовлені ними компроміси

10. Понад тридцять років тому я часто відчувала велику слабкість. За мене було виголошено багато молитов. Уважалося, що м'ясо додасть мені життєвих сил, тому воно стало головним продуктом мого харчування. Але замість того щоб набувати сил, я ставала дедалі слабшою. Я часто непритомніла внаслідок виснаження. Мені було послане світло, і я побачила, якої шкоди завдають чоловіки й жінки своїм розумовим, моральним і фізичним силам унаслідок вживання м'яса. Мені було показано, що таке харчування позначається на всьому людському організмі, зміцнює в людині тваринні нахили та викликає потяг до спиртного. ПЇХ 590.2

Я відразу ж вилучила м'ясо зі свого раціону. Після цього я часом опинялася в таких ситуаціях, коли змушена була споживати трохи м'яса. ПЇХ 591.1

[Іноді, коли не було іншої їжі, Еллен Уайт змушена була споживати трохи м'яса — 699].

[Примітка: Ще від юності Еллен Уайт несла тягар письменницької та громадської роботи і тому була змушена повністю перекласти обов'язки по господарству у своєму домі на домоправителів та кухарок, їй не завжди вдавалося користуватися послугами людей, навчених готувати здорову їжу. Тому часом в її домі виникали ситуації, коли доводилося іти на різні компроміси між ідеальними нормами, з одного боку, та знанням, досвідом і нормами нової кухарки — з іншого. Окрім цього, під час своїх подорожей Еллен Уайт у харчуванні переважно залежала від тих людей, яких відвідувала. Хоч вона могла задовольнятися скромним харчуванням, іноді, мабуть, було необхідно спожити трохи м'яса, котре, як вона знала, не було найкращою їжею і котре їй доводилося вживати не з власного вибору. — Упорядники]. — Лист 83 (1901) ПЇХ 591.2

Висловлення жалю через відсутність кухарки — 1892

11. Я зараз більше страждаю через відсутність людини, досвідченої в кухарській справі, котра б готувала мені їжу, котру я можу їсти… Їжа приготовлена так, що не викликає апетиту, натомість має тенденцію відбити всяке бажання споживати її. Я готова платити кухарці за готування їжі більше, ніж за виконання будь-якої іншої частини моєї роботи. — Лист 19b (1892) ПЇХ 591.3

Остаточна обітниця перейти на повне вегетаріанське харчування

12. Від часу табірного зібрання в Брайтоні (січень 1894 року) я повністю вилучила м'ясо зі свого раціону. Це означає, що, де б я не перебувала, удома чи за його межами, нічого м'ясного не повинні вживати в моїй сім'ї та не має з'являтися на моєму столі. У нічному видінні мені багато чого було показано з цього питання. — Лист 76 (1895) ПЇХ 592.1

13. У нас є багато хорошого молока, фруктів та хліба. Я вже посвятила свій стіл. Я звільнила його від усілякої м'ясної їжі. Для фізичного і розумового здоров'я краще утримуватися від м'яса. Ми повинні, наскільки це можливо, повернутися до первісного Божого плану. Віднині мій стіл буде звільнений від м'яса мертвих тварин і позбавлений таких видів десерту, які забирають багато часу й сили для їх приготування. Ми можемо досхочу їсти фрукти в різному виді, не ризикуючи захворіти на хвороби, які виникають унаслідок споживання м'яса хворих тварин. Ми повинні панувати над своїм апетитом, щоб отримувати задоволення від простої корисної їжі і мати її достатньо, щоб ніхто не відчував голоду. — Р 25 (1894) ПЇХ 592.2

Рік після кроку вперед

14. У нас велика сім'я, а окрім того, багато гостей, однак ні м'ясо, ні масло не з'являються на нашому столі. Ми користуємося вершками з молока наших корів, яких самі годуємо. Масло для кулінарних потреб ми купуємо в молочарнях, де корови здорові та мають добрі пасовища. — Лист 76 (1895) ПЇХ 593.1

Два роки після кроку вперед

15. У мене велика сім'я, яка часто налічує 16 членів. Серед них є чоловіки, що ходять за плугом і валять ліс. Вони виконують роботу, на яку витрачають багато енергії, однак на нашому столі не з'являється ані шматочка м'яса. Ми не вживаємо м'яса від часу табірного зібрання в Брайтоні. Я не мала наміру, щоб м'ясо коли-небудь з'являлося на моєму столі, але лунали наполегливі прохання, що хтось не може їсти того чи іншого і що його шлунок може впоратися з м'ясом краще, ніж із чимось іншим. Таким чином я була спокушена подавати його на свій стіл… ПЇХ 593.2

Я рада всім, хто з'являється за моїм столом, однак не подаю їм м'яса. Наше меню складають крупи, овочі, свіжі та консервовані фрукти. На даний час ми маємо багато прекрасних апельсинів і лимонів. Це — єдині свіжі фрукти, які ми можемо добути в цю пору року… ПЇХ 593.3

Я пишу це, щоб ви мали якесь уявлення про наше життя. Я ще ніколи не почувала себе такою здоровою, як зараз, і ніколи ще так багато не писала. Я встаю о третій годині ранку і не сплю вдень. Часто прокидаюся о першій годині, а коли мене щось особливо тривожить, то встаю о дванадцятій, щоб записати те, що закарбувалося в моїй свідомості. Я славлю Господа всім серцем, душею й устами за Його велику милість до мене. — Лист 73a (1896) ПЇХ 593.4

Помірне вживання горіхів

16. Ми не їмо м'яса і масла та використовуємо дуже мало молока в приготуванні їжі. У цю пору року немає свіжих фруктів. Ми маємо хороший урожай томатів, але наша сім'я придумує багато страв із горіхів, приготовлених різними способами. Ми використовуємо одну п'яту від кількості, зазначеної в приписі. — Лист 73 (1899) ПЇХ 594.1

[Томати особливо корисні — 523].

Відповідне харчування, але без м'яса

17. Коли я перебувала в Куранбонзі, мою сім'ю відвідувало багато людей, котрі були великими м'ясоїдами. Побувавши за моїм столом, на який не подавали ані шматочка м'яса, вони, бувало, казали: “Ну, якщо мати таку їжу, як ця, то можна обійтися без м'яса”. Думаю, що наша їжа задовольняє нашу сім'ю. Я кажу членам нашої сім'ї: “Що б ви не робили, ваше харчування не повинно бути мізерним. Подавайте на стіл достатню кількість їжі для живлення організму. Ви повинні це робити. Ви маєте весь час виявляти винахідливість, навчатися і готувати найкращі страви, які тільки вмієте, щоб ваше харчування не було мізерним”. — Р 82 (1901) ПЇХ 594.2

Чай і кава

18. Упродовж багатьох років я не витратила жодної копійки на чай. Знаючи про його дію, я не наважуюся вживати його, хіба що у випадку сильного блювання, коли вживаю його як ліки, а не як напій… ПЇХ 595.1

Мене не можна звинуватити у вживанні якогось чаю, хіба що з квітів червоної конюшини, і якщо б я полюбляла вино, чай або каву, то не вживала б цих згубних для здоров'я наркотиків, бо ціную здоров'я та здоровий приклад у всьому цьому. Я хочу бути для інших зразком стримання і добрих діл. ПЇХ 595.2

[Твердження щодо харчування в 1902 році — 522]. — Лист 12 (1888) ПЇХ 595.3

Проста їжа

19. У мене добре здоров'я, відмінний апетит. Я переконуюся: чим простіша моя їжа та чим менше споживаю різноманітних страв, тим сильнішою стаю. — Лист 150 (1903) ПЇХ 595.4

Дотримуючись світла у 1903 році

20. У нашій сім'ї ми снідаємо о пів на сьому, а обідаємо — о пів на другу. Ми не вечеряємо. Ми могли б трохи змінити час свого харчування, якби не той факт, що ці години найзручніші для декого із членів сім'ї. Я їм тільки двічі на день і продовжую дотримуватися світла, даного мені тридцять п'ять років тому. Я не вживаю м'яса. Що стосується мене, то я вирішила питання щодо вживання масла. Я його не їм. Це питання має бути легко вирішене всюди, де неможливо отримати цей продукту його натуральному виді. У нас є дві хороші дійні корови джерсейської породи та голштинської. Ми вживаємо вершки, і нас усіх це задовольняє. — Лист 45, 1903 р. ПЇХ 595.5

21. Мені сімдесят п'ять років, але я пишу так само багато, як і раніше. У мене добре травлення, а розум — ясний. ПЇХ 596.1

Наше меню просте і здорове. На нашому столі немає масла, м'яса, сиру, жодних страв із використанням тваринного жиру. Упродовж кількох місяців у нас харчувався один молодий невіруючий чоловік, який усе своє життя їв м'ясо. З огляду на нього ми не зробили жодних змін у своєму харчуванні, і за час перебування в нас цей молодий чоловік поправився майже на 20 фунтів [9 кг]. Їжа, котру ми йому подавали, була для нього набагато кориснішою за їжу, до якої він звик. Усі, хто сидить за моїм столом, висловлюють задоволення з приводу їжі, яку їм подають. — Лист 62 (1903) ПЇХ 596.2

Сім'я, не зв'язана жорсткими правилами

22. Я їм найпростішу їжу, приготовлену найпростішим способом. Упродовж кількох місяців моєю основною їжею була вермішель, приготовлена з консервованими томатами. Я їм їх разом із цвібеком^*. Також споживаю компот із певного виду фруктів і деколи лимонний пиріг. Сушена кукурудза, приготовлена з молоком або невеликою кількістю вершків, — ще одна страва, яку я часом споживаю. ПЇХ 596.3

Однак інші члени моєї сім'ї не їдять такі самі страви, що і я. Я не виставляю себе за еталон для них. Я залишаю за кожним право дотримуватися власної думки стосовно того, що буде для нього найкраще. Я не примушую сумління жодної людини. Одна людина не може бути критерієм для іншої в питаннях їжі. Неможливо створити одне правило для всіх. Деяким членам моєї сім'ї дуже подобаються боби, тоді як для мене вони є отрутою. На мій стіл ніколи не подають масло, але якщо члени моєї сім'ї захочуть спожити трохи масла не за столом, вони можуть це зробити. У нашому домі стіл накривають двічі на день, але якщо хтось бажає щось з'їсти ввечері, то немає правила, котре забороняло б це. Ніхто не скаржиться і не встає з-за нашого столу незадоволеним. У нас завжди є в достатку проста, здорова, смачна їжа. — Лист 127 (1904) ПЇХ 597.1

Відповідь тим, хто ставить під сумнів спосіб харчування Еллен Уайт

23. Дехто каже, що я не живу згідно з принципами реформи здоров'я, як пропагую їх з допомогою пера. Однак можу сказати: наскільки мені відомо, я не відходила від цих принципів. Люди, котрі їли за моїм столом, знають, що я не ставила перед ними м'ясних страв… ПЇХ 597.2

Минуло вже багато років, відколи на мій стіл удома подавали м'ясо. Ми ніколи не вживаємо чаю і кави. Час від часу я вживала чай із квітів червоної конюшини як зігріваючий напій, але мало хто з моєї сім'ї п'є якусь рідину під час іди. На стіл замість масла подають вершки, навіть якщо за столом є багато людей. Я не вживаю масла багато років. ПЇХ 597.3

Проте наше харчування не убоге. Ми маємо багато сушених і консервованих фруктів. Якщо врожай наших власних фруктів не великий, ми купуємо їх на базарі. Сестра Грей посилає мені виноград без кісточок, із нього дуже смачний компот. Ми самі вирощуємо логанові ягоди^*та їмо їх досхочу. Полуниці в цій місцевості не родять добре, але в наших сусідів ми купуємо чорну смородину, малину, яблука і груші. У нас також є багато томатів. Ми вирощуємо різні вищі солодкої кукурудзи та сушимо її у великій кількості на зиму. Недалеко від нас є фабрика харчових продуктів, так що ми забезпечені крупами. ПЇХ 598.1

[Уживання сушеної кукурудзи й гороху — 524]. ПЇХ 598.2

Ми намагаємося керуватися здоровим глуздом, визначаючи, які поєднання продуктів найкраще нам підходять. Наш обов'язок — виявляти мудрість у своїх звичках в харчуванні, бути стриманими та навчатися простежувати зв'язок між причиною і наслідком. Якщо ми будемо виконувати залежне від нас, Господь зі Свого боку зробить усе, щоб зберегти нашу розумову й нервову силу. ПЇХ 598.3

Упродовж більше ніж сорока років я їм тільки двічі на день. А якщо мені потрібно виконати особливо важливу роботу, я обмежую кількість спожитої їжі. Я вважаю своїм обов'язком не вживати нічого такого, що, як пересвідчилася, спричинюватиме розлади. Мій розум має бути освячений для Бога, і я повинна остерігатися будь-якої звички, здатної послабити мою розумову силу. ПЇХ 598.4

Зараз мені вісімдесят перший рік і я можу засвідчити, що моя сім'я не жадає єгипетських горщиків із м'ясом. Я дещо знайома з благами, які отримує людина, коли живе згідно з принципами реформи здоров'я. Уважаю, що бути реформатором здоров'я — і привілей, і обов'язок. ПЇХ 599.1

Однак мені прикро, що серед нашого народу є багато таких, котрі не дотримуються суворо світла стосовно реформи здоров'я. Люди, котрі у своїх звичках порушують принципи здоров'я, не зважаючи на дане їм Господом світло, неодмінно пожинатимуть наслідки. ПЇХ 599.2

Я описую вам ці подробиці, щоб ви знали, як відповісти кожному, хто може сумніватися щодо мого способу харчування… ПЇХ 599.3

Уважаю, що одна з причин, чому я була спроможна здійснити так багато праці як словом, так і пером, — це суворе стримання в харчуванні. Якщо переді мною ставлять кілька різних страв, я стараюся вибрати лише ті, котрі, як мені відомо, можна поєднувати. Таким чином можу зберегти ясне мислення. Я свідомо відмовляюся вживати все, що викликає бродіння. Це обов'язок усіх реформаторів здоров'я. Ми повинні простежувати зв'язок між причиною і наслідком. Наш обов'язок — бути стриманими в усьому. — Лист 50 (1908) ПЇХ 599.4

Загальні принципи реформи

24. Я отримала велике світло від Господа щодо питання реформи здоров'я. Я не шукала цього світла, не намагалася отримати його, воно було дане мені Господом, аби передавати іншим. Я представляю це питання людям, зупиняючись на загальних принципах, а іноді, коли мене запитують за столом, куди запросили, я відповідаю згідно з істиною. Але я ніколи нікого не критикувала за харчування або за те, що стоїть на столі. Я зовсім не вважаю це люб'язним або належним поводженням. — Р 29 (1897) ПЇХ 599.5

Толерантність щодо інших

25. Я ні для кого не роблю себе критерієм. Є продукти, котрих не можу їсти, щоб не страждати від сильного нездужання. Я намагаюся визначити, що для мене найкраще, і тоді, нікому нічого не кажучи, споживаю те, що можу їсти. Часто це просто два або три види їжі, які не викличуть розладу шлунка. — Лист 45 (1903) ПЇХ 600.1

26. Існує велика різниця між організмами й темпераментами, і в різних людей вимоги організму дуже відрізняються. Те, що для одного є їжею, дня іншого може виявитися отрутою; тому неможливо встановити чітких правил, які підходили б для всіх випадків. Я не можу їсти бобових, оскільки для мене вони є отрутою; але через це говорити, що ніхто не повинен їх їсти, — з мого боку було би просто безглуздям. Я не можу з'їсти навіть ложки підливки, до складу якої входить молоко або шматочок грінки з молоком, щоб не відчути наслідків, однак інші члени моєї сім'ї можуть це їсти, не відчуваючи нічого подібного. Тому я споживаю те, що найкраще підходить для мого шлунка, і вони роблять те саме. Ми не сваримося, не сперечаємося, у всьому панує згода в моїй великій сім'ї, бо я не намагаюся диктувати, хто що має чи не має їсти. — Лист 19a (1891) ПЇХ 600.2

“Я була вірним реформатором здоров'я”

27. Коли до мене вперше надійшла вістка про реформу здоров'я, я була слабкою і кволою, схильною до частих зомлінь. Я благала в Бога допомоги, і Він відкрив мені велике питання реформи здоров'я. Господь показав мені, що ті, хто дотримується Його Заповідей, повинні увійти з Ним у священні відносини та з допомогою помірності в їжі й питті зберегти розум і тіло в якнайкращому стані для служіння. Це світло було для мене великим благословенням. Я зайняла позицію реформатора здоров'я, знаючи, що Господь зміцнить мене. Незважаючи на свій вік, сьогодні я маю краще здоров'я, ніж у мої молодші роки… ПЇХ 601.1

Дехто каже, що я не дотримуюся принципів реформи здоров'я так як я пропагую їх своїм пером. Однак я можу сказати, що була вірним реформатором здоров'я. Члени моєї сім'ї знають, що це правда. — 9С [158, 159] (1909) ПЇХ 601.2