Поради щодо їжі та харчування

Розділ 10. Піст

Перемога Христа завдяки приборканню апетиту

295. Як для святої пари в Едемі, так і для Христа в основі першої великої спокуси був апетит. Із чого почалося падіння, з того мала початися робота нашого викуплення. Як через потурання апетиту Адам упав у гріх, так через приборкання апетиту Христос повинен був перемогти. “І Він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів. І підійшов до Нього спокусник і сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи, щоб це каміння стало хлібом. У відповідь Він сказав: Написано: Не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст” (Матв. 4:3-4). ПЇХ 218.1

Від часу Адама до днів Христа потурання своїм бажанням збільшувало силу апетиту і пристрастей, доки вони не досягли майже необмеженої влади. Таким чином, люди настільки деградували, ставши рабами хвороби, що були вже не в змозі отримати перемогу власними силами. Задля людини Христос переміг, витримавши найсуворіше випробування. Задля нас Він виявив самовладання, сильніше за голод і смерть. Ця перша перемога включала в себе й інші спірні питання, наявні в усіх наших конфліктах із силами темряви. ПЇХ 218.2

Опинившись у пустелі, Ісус був оточений славою Отця. Поринувши в спілкування з Богом, Він піднісся над людськими немочами. Але слава відійшла, і Він був залишений на боротьбу зі спокусою. Вона напосідала на Нього щохвилини. Його людська природа здригалася від думки про боротьбу, яка чекала на Нього. Протягом сорока днів Ісус постив і молився. Він був ослаблений, виснажений від голоду, утомлений і змучений душевними стражданнями; “такий був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським”. Для сатани тепер настала слушна нагода. Він вирішив, що тепер зможе перемогти Христа. — ХНС [117, 118] (1898) ПЇХ 218.3

296. Випробування Христа розпочалося з випробування апетиту, і задля людини Він майже шість тижнів опирався спокусі. Той тривалий піст у пустелі мав стати уроком для грішної людини на всі часи. Христос не був переможений сильними спокусами ворога, і це — підбадьорення для кожної душі, що бореться зі спокусою. Завдяки Христу кожний член людської сім'ї має змогу опиратися спокусі. Усі, хто бажає жити побожним життям, можуть перемагати так, як перемагав Христос, кров'ю Агнця та словом свого свідчення. Цей тривалий піст Спасителя зміцнив Його і допоміг витримати все. Він дав людині доказ, що справу перемоги бажає почати саме з того, з чого почалося падіння, — з питання апетиту. — Лист 158 (1909) ПЇХ 219.1

297. Коли на Христа найсуворішим чином напосідали спокуси, Він нічого не їв. Він доручав Себе Богові і з допомогою ревної молитви й абсолютного підкорення волі Свого Отця виходив переможцем. Ті, хто визнає істину для цих останніх днів, повинні більше за всіх інших людей, котрі сповідують християнство, наслідувати великий Взірець у молитві. — 2С [202, 203] (1869) ПЇХ 219.2

[Контекст див. 70].

298. Викупитель світу знав, що потурання апетитові призведе до фізичного безсилля і настільки притупить сприйняття, що людина не розпізнаватиме святі вічні реалії. Христос знав, що світ віддався обжерливості і що таке потурання спотворить моральні сили. Якщо потурання апетитові мало таку сильну владу над людським родом, що для звільнення від неї Син Божий задля людини мав постити майже шість тижнів, то яка праця чекає на християнина, щоб він міг перемагати так, як перемагав Христос! Сила спокуси потурати спотвореному апетитові може бути виміряна тільки невимовними муками Христа під час того тривалого посту в пустелі. — 3С [486] (1875) ПЇХ 220.1

Підготовка до дослідження Святого Письма

299. У Писанні є дещо важко зрозуміле, що, за словами Петра, ненавчені та нестійкі перекручують на власну погибель. Можливо, у цьому житті ми не зможемо пояснити значення кожного уривка зі Святого Письма, однак жодне життєво важливе питання щодо істин спасіння не огорнуте таємницею. ПЇХ 220.2

Коли, згідно з провидінням Бога, прийде час і світ буде випробуваний істиною для того часу, Його Дух спонукуватиме уми людей досліджувати Писання в пості й молитві, доки ланка за ланкою ці Писання не будуть досліджені та об'єднані в досконалий ланцюг. ПЇХ 220.3

Кожний факт, який безпосередньо стосується спасіння душ, буде так ясно представлений, що нікому не доведеться помилятися або ходити в темряві. — 2С [692] (1870) ПЇХ 220.4

300. Важкі питання істини для теперішнього часу стали зрозумілими завдяки ревним зусиллям небагатьох відданих справі людей. Піст і ревна молитва до Бога спонукали Господа відімкнути Його скарбниці Істини для їхнього розуміння. — 2С [650, 651] (1870) ПЇХ 221.1

301. Ті, хто щиро прагне істини, не відмовлятимуться відкрито представити свою точку зору для дослідження і критики та не дратуватимуться, якщо їхні погляди й ідеї не узгоджуються. Саме такий дух ми плекали сорок років тому. Відчуваючи тягар на душі, ми, бувало, збиралися разом і молилися, щоб нам бути єдиними у вірі та вченні, бо знали, що Христос неподільний. Щоразу ми обирали якийсь один пункт як предмет дослідження. Ці дослідницькі наради відзначалися урочистістю та серйозністю. Святе Письмо розгортали з почуттям благоговіння. Ми часто постили, аби бути більш готовими зрозуміти істину. — РГ (26 липня 1892) ПЇХ 221.2

Коли є потреба в особливій Божественній допомозі

302. За певних обставин рекомендовані й доцільні піст і молитва. У Божій руці це засіб для очищення серця та виховання сприйнятливості розуму. Ми отримуємо відповіді на наші молитви тому, що впокорюємо свої душі перед Богом. — Лист 73 (1896) ПЇХ 221.3

303. Відповідно до встановленого Богом порядку, люди, котрі несуть відповідальність, повинні часто збиратися разом, щоб радитися одне з одним та щиро молитися про мудрість, якою може наділити тільки Він один. Разом представляйте свої тривоги й турботи Богові. Менше говоріть: багато дорогоцінного часу втрачається в розмовах, які не приносять світла. Нехай брати об'єднаються в пості й молитві, прохаючи про мудрість, яку Бог обіцяв щедро дати. — СЄ [236] (1892, старе видання) ПЇХ 222.1

304. Щоразу, коли для поступу справи Істини і Божої слави виникає необхідність зустрітися з противником, як обережно та з яким смиренням повинні вони [захисники Істини] вступати в боротьбу! Досліджуючи серце, визнаючи гріх, ревно молячись, часто перебуваючи деякий час у пості, вони повинні благати Бога про особливу допомогу, щоб Його спасенна дорогоцінна Істина одержала славну перемогу, обман постав у своїй справжній потворності, а його прибічники зазнали повної поразки. — 1С [624] (1867) ПЇХ 222.2

[Піст Спасителя — урок для нас, що живемо в страшні часи — 238].

Правдивий піст

305. Правдивий піст, який необхідно рекомендувати всім, — це отримання від будь-якої збудливої їжі та правильне вживання здорової простої їжі, якою щедро забезпечує Бог. Людям потрібно менше думати про дочасні їжу й пиття і значно більше про небесну, котра даватиме тон та сили всьому релігійному життю. — Лист 73 (1896); МС [283] ПЇХ 222.3

306. Тепер і надалі, аж до кінця часу, Божий народ має бути більш ревним, більш розсудливим народом, котрий покладається не на власну мудрість, а на мудрість свого Вождя. Вони повинні визначати дні для посту й молитви. Повне отримання від їжі може бути не обов'язковим; але вони мають споживати в невеликій кількості найпростішу їжу. — РГ (11 лютого 1904) ПЇХ 223.1

307. Усі пости на світі не замінять простого довір'я до Божого Слова. “Просіть, — каже Господь, — і дасться вам”… Від вас не вимагається сорокаденного посту. Господь перетерпів цей піст задля вас у пустелі спокушення. У такому пості не буде жодної сили, натомість сила — у крові Христа. — Лист 206 (1908) ПЇХ 223.2

308. Дух правдивого посту й молитви — це дух, який підкоряє розум, серце і волю Богові. — Р 28 (1900) ПЇХ 223.3

Засіб від хвороби

309. Часто причиною захворювання є нестриманість у їжі, і в чому організм має найбільшу потребу — так це у звільненні від покладеного на нього надмірного навантаження. У багатьох таких випадках найкращий засіб для пацієнта — пропустити один або два прийоми їжі, щоб перевтомлені органи травлення мали можливість відпочити. Фруктова дієта впродовж кількох днів часто приносила велике полегшення людям розумової праці. Нерідко короткий період цілковитого утримання від їжі, а після нього помірне вживання простої їжі приводили до одужання за рахунок здатності організму до самовідновлення. Помірне харчування протягом одного або двох місяців переконає багатьох страждальців у тому, що шлях самозречення — це шлях до здоров'я. — СЗ [235] (1905) ПЇХ 223.4

310. Для декого щотижневе втримання від їжі впродовж одного або двох днів принесло б користі більше, ніж будь-яке лікування та медичні поради. Одноденний щотижневий піст приніс би їм незмірну користь. — 7С [134] (1902) ПЇХ 224.1

311. Потурання апетитові, коли їжу споживають надто часто і в надто великій кількості, перевантажує органи травлення, викликаючи запальний стан організму. Кров занечищується, і тоді з'являються різного роду хвороби… ПЇХ 224.2

У таких випадках страждальці можуть зробити для себе те, чого не зможуть так добре зробити для них інші. Їм потрібно почати звільняти організм від тягаря, котрий вони поклали на нього. Необхідно усунути причину. Попостіть короткий час, даючи шлункові можливість відпочити. Полегшіть запальний стан організму з допомогою обережного розумного застосування води. Такі заходи допоможуть організмові в його спробах звільнитися від занечищення. — ДД IV, [133, 134] (1864) ПЇХ 224.3

312. Особи, котрі догоджали своєму апетитові, споживаючи багато м'яса, міцно приправлених підлив, різноманітних здобних тістечок і варення, не зможуть відразу отримати задоволення від простої здорової поживної їжі. Їхній смак настільки спотворений, що вони не відчувають апетиту до здорової їжі, яка складається із фруктів, хліба й овочів. Вони не повинні сподіватися, що їм відразу смакуватиме їжа, настільки відмінна від тієї, яку вони дозволяли собі вживати. Якщо спочатку проста їжа не викликатиме в них задоволення, їм потрібно буде постити доти, доки вона не почне їм подобатися. Такий піст виявиться для них кориснішим за ліки, бо шлунок, яким вони зловживали, знайде довгоочікуваний відпочинок, а справжній голод можна задовольнити простою їжею. Необхідний час, аби смак, котрим зловживали, відновився і набув свого природного тонусу. Але наполегливість у самозреченні щодо їжі й пиття приведе до того, що незабаром проста здорова їжа стане смачною, приносячи більше задоволення, ніж отримує епікуреєць від своїх вишуканих ласощів. — ДД IV, [130, 131] (1864); ПЗ [148] ПЇХ 224.4

Стережіться отримання, що спричиняє ослаблення

313. У випадку сильної гарячки втримання від їжі впродовж короткого часу послабить гарячку і зробить застосування води більш ефективним. Однак лікар, котрий проводить лікування, повинен розуміти дійсний стан пацієнта і не дозволяти йому довгий час обмежувати себе в їжі, щоб не ослаб організм. Коли гарячка лютує, їжа може викликати подразнення і збудження крові, але як тільки гарячка спаде, потрібно обережно й розумно підійти до питання харчування. Якщо стримуватися від їжі надто довго, шлунок, домагаючись їжі, зумовить гарячку, яку можна послабити, запропонувавши хворому належну кількість доброякісної їжі. Це дасть організмові “матеріал” для його роботи. Якщо навіть під час гарячки пацієнт має сильне бажання поїсти, задовольнити його помірною кількістю простої їжі буде менш шкідливим, ніж відмовити йому в цьому. Якщо він не може думати про щось інше, організм не зазнає перевантаження від малої кількості простої їжі. — 2С [384, 385] (1870) ПЇХ 225.1

Порада літньому служителеві

314. Мені стало відомо, що впродовж деякого часу ти приймаєш їжу тільки раз на день, але я знаю, що у твоєму випадку це недобре, оскільки мені було показано, що ти потребуєш поживної їжі і тобі загрожує небезпека надмірного стримання. Твої сили не витримають такої суворої дисципліни… ПЇХ 226.1

Гадаю, що ти припустився помилки, постячись два дні. Бог не вимагав цього від тебе. Благаю тебе бути обачним та їсти достатньо хорошої здорової їжі двічі на день. Ти неодмінно ослабнеш і твій розум стане неврівноваженим, якщо не зміниш своїх поглядів щодо збідненого харчування. ПЇХ 226.2