Історія викуплення

68/231

Розділ 19. Святилище

За основу розділу взято Вихід 40.

Скинія була виготовлена відповідно до Божого повеління. Господь обрав мужів, наділивши їх більше аніж природними здібностями для виконання цієї надзвичайно майстерної роботи. Ані Мойсеєві, ані майстрам не було доручено планувати форму й оздоблення цієї споруди. Сам Бог розробив план і дав його Мойсеєві з докладними вказівками щодо її розмірів, форми, використаних матеріалів, назвавши всі предмети, які мали міститися в ній. Він представив Мойсеєві мініатюрну модель Небесного Святилища, звелівши зробити все відповідно до зразка, показаного йому на горі. Мойсей записав усі вказівки в книгу та прочитав перед найвпливовішими людьми. ІВ 126.1

Потім Господь звелів народові принести добровільне пожертвування і спорудити Йому святилище, щоб Він міг перебувати серед них. “І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея. І приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати. І приходили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і приносили гачка, і носову сережку, і персня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що людина приносила, як золото приношення для Господа”. ІВ 126.2

Виникла потреба у великих, вельми дорогих приготуваннях. Необхідно було зібрати дорогоцінні, коштовні матеріали. Але Господь приймав тільки добровільні пожертвування. Посвячення Божій справі та щиросердна жертва — ось що було найпершою вимогою в справі приготування місця для Бога. У той час як будівництво святилища просувалося вперед і люди приносили свої пожертвування Мойсеєві, а той передавав їх майстрам, усі мудрі мужі, зайняті цією роботою, оглянувши дари, вирішили, що люди принесли достатньо і навіть більше того, що може бути використане. І проголосив Мойсей у таборі, кажучи: “Ні чоловік, ні жінка нехай не роблять уже нічого на приношення для святині. І був стриманий народ від приносів”. ІВ 127.1