Історія викуплення

Постанови й закони

Мойсей записав постанови й закони, які почув з Божих уст, коли був з Ним на горі. Якби Божий народ слухався принципів, викладених у Десятьох Заповідях, не було б необхідності в цих специфічних вказівках, даних Мойсеєві й записаних ним у книгу, стосовно їхнього обов'язку перед Богом та одне перед одним. Дані Господом Мойсеєві вказівки щодо обов'язку Його народу одне перед одним та перед чужинцем — це спрощений і конкретизований виклад принципів Десятьох Заповідей з метою запобігання їх неправильного розуміння. ІВ 124.1

Господь дав Мойсеєві ясні вказівки щодо церемоніального жертвоприношення, котре мало припинитися зі смертю Христа. Жертвоприношення провіщали жертву Христа — непорочного Агнця. ІВ 124.2

Уперше Господь запровадив систему жертвопринесень після гріхопадіння Адама, котрий навчав своїх нащадків її принципів. Ця система була спотворена людьми, що жили перед Потопом, а згодом і тими, котрі відокремилися від вірних послідовників Бога й узялися за спорудження Вавилонської вежі. Вони приносили жертви своїм рукотворним богам, а не Богові Небесному. Вони робили це не тому, що вірили в грядущого Викупителя, а тому, що бажали вмилостивити своїх богів численними жертвоприношеннями тварин на своїх опоганених ідольських жертовниках. Забобони привели їх до марнотратства. Вони навчали людей: чим цінніша жертва, тим більше задоволення вона принесе їхнім ідольським богам, тим більшими будуть добробут і багатство їхнього народу. Тому часто бездушним ідолам приносилися людські жертви. Ці народи мали надзвичайно жорстокі закони й правила, що регулювали їхнє життя. Такі закони складалися тими, чиї серця не були пом'якшені благодаттю; залишаючи поза увагою найогидніші злочини, можновладці суворо карали за найменшу провину. ІВ 124.3

Саме це мав на увазі Мойсей, говорячи до Ізраїлю: “Дивіться, навчив я вас постанов та законів, як наказав мені Господь, Бог мій, чинити так серед того Краю, куди ви входите, щоб посісти його. Бережіть, і виконуйте їх, бо це мудрість ваша та ваш розум на очах народів, що вислухають усіх постанов тих та й скажуть: Тільки він мудрий та розумний народ, цей великий люд! Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьких, як Господь, Бог наш, кожного разу, як ми кличемо до Нього? І хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі справедливі, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні?” (П. Зак. 4:5-8). ІВ 125.1