Історія викуплення

Розділ 16. Визволення Ізраїлю з рабства

За основу розділу взято Вихід 12:29, 1519.

Діти Ізраїлю дотримувалися даних Богом вказівок, і в той час, як ангел смерті проходив серед єгиптян від одного дому до іншого, усі вони були готові вирушити в дорогу й чекали, коли непокірний цар та його великі мужі віддадуть наказ про це. ІВ 99.1

“І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби. І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!.. І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали! І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене! І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!”. ІВ 99.2

“І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх. І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати. А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту”. ІВ 99.3

Господь відкрив це Авраамові майже за чотириста років до того, як це виконалося. “І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ. Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком” (Буття 15:13, 14). ІВ 100.1

“Багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий”. Діти Ізраїлю вийшли з Єгипту зі своїм майном, яке не належало фараонові, бо вони ніколи не продавали себе йому. Яків та його сини прийшли до Єгипту зі своїми отарами й худобою. Діти Ізраїлю стали вельми численними, їхні отари й череди дуже збільшилися. Бог звершував суд над єгиптянами, посилаючи на них кари і змушуючи їх квапити Його народ вийти з Єгипту з усім його майном. ІВ 100.2

“І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту. І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні. А Мойсей забрав із собою кості Йосипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси”. ІВ 100.3