Історія викуплення

Розділ 6. Каїн, Авель та їхні жертвопринесення

За основу розділу взято книгу Буття 4:1-15.

Каїн та Авель, сини Адама, були зовсім різні за характером. Авель боявся Бога. Каїн плекав бунтівні почуття, нарікав на Бога за проголошене над Адамом прокляття і за те, що Земля була проклята через його гріх. Брати одержали напучення стосовно спасіння, передбаченого для людського роду. Від них вимагалися смиренний послух як свідчення їхньої пошани до Бога, а також віра і залежність від обіцяного Викупителя, що знаходило б свій прояв у заколенні первородних отари й урочистому принесенні їх із кров'ю в цілопалення Богові. Це жертвопринесення постійно нагадуватиме їм про їхній гріх та прийдешнього Викупителя, Котрий стане великою Жертвою за людину. ІВ 39.1

Каїн приніс свою жертву Господу з наріканням і невір'ям у серці стосовно обіцяної Жертви. Він не бажав беззастережно виявляти послух, тому не намагався знайти агнця, аби принести його в жертву разом з плодами землі. Він просто взяв плоди від землі, нехтуючи вимогою Бога. Бог об'явив Адамові, що без пролиття крові не може бути відпущення гріха. Каїн не міг бути винятком, навіть якщо приніс найкращі плоди. Авель радив своєму братові не приходити перед лице Господа без жертовної крові. Каїн, як старший, не бажав прислухатися до слів брата. Він знехтував його порадою і, сумніваючись та нарікаючи з приводу необхідності церемоніальних жертвопринесень, представив свою жертву. Але Бог не прийняв її. ІВ 39.2

Авель приніс жертву з первістків своєї отари та лою, як звелів Бог; із повною вірою в прийдешнього Месію та покірливою пошаною він представив свою жертву. Бог ушанував його жертву. З неба зійшов вогонь і поглинув жертвопринесення Авеля. Каїн не зауважив жодної ознаки, що його жертва прийнята. Він розгнівався на Господа і свого брата. Бог зволив послати ангела для розмови з Каїном. ІВ 40.1

Ангел запитав про причину його гніву і сповістив: якщо він чинитиме добре й дотримуватиметься даних Богом вказівок, Господь прийме його та вшанує його жертву. Але якщо він не підкориться в покорі повелінням Бога, не повірить Йому і не виявить послуху, Він не зможе прийняти його жертвопринесення. Ангел сказав Каїнові, що це не було несправедливістю з боку Бога або упередженістю щодо Авеля; Він не міг вшанувати його жертву через його гріх та непослух чіткому Божому повелінню. Якщо він чинитиме добро, то буде прийнятий Богом і його брат слухатиметься його слів та підкорятиметься йому як старшому. ІВ 40.2

Проте навіть після такого докладного пояснення Каїн не розкаявся. Замість того щоб відчути до себе огиду й засудити себе за власне невір'я, він і далі продовжував скаржитися на несправедливість та упередженість Бога. У своїх ревнощах і ненависті він почав сперечатися з Авелем, докоряючи йому. Авель лагідно вказував своєму братові на його помилку, пояснюючи, що зло криється в ньому самому. Та Каїн зненавидів свого брата з тієї хвилини, коли Бог засвідчив йому, що прийняв його дар. Авель намагався утихомирити гнів брата, нагадуючи про співчуття Бога, Котрий зберіг життя їхнім батькам, хоч вони могли негайно зазнати смерті. Він говорив Каїнові, що Бог любить їх, інакше Він не віддав би Свого невинного і святого Сина прийняти на Себе гнів, якого заслужила через свій непослух людина. ІВ 40.3