Історія викуплення

205/231

Звір та його образ

Цим першим звіром символічно представлена Римсько-Католицька Церква — релігійна організація, наділена світською владою та владою карати всіх інакомислячих. Образ звіра уособлює іншу релігійну організацію, наділену подібною владою. Створення цього образу — робота того звіра, чия мирна поява й позірна лагідність вражаюче влучно роблять його символом Сполучених Штатів. Тут можна побачити образ папства. Коли церкви нашої країни, об'єднавшись на підставі спільних для них пунктів віри, почнуть справляти вплив на державу з метою запровадження своїх декретів та підтримки своїх установ, тоді протестантська Америка сформує образ римської ієрархії. Тоді правдива Церква зазнає гоніння подібно до Божого народу в давнину. ІВ 331.2

Звір з ягнячими рогами наказує, аби “всім — малим і великим, багатим і бідним, вільним і рабам — було дано знак на їхній правій руці або на їхніх чолах; і щоб ніхто не зміг нічого купити, ні продати, а тільки той, хто має знак імені звіра або число його імені” (Об'явл. 13:16-17). Це той знак, про який застерігає третій ангел. Це знак першого звіра, або папства, тому його слід шукати серед відмітних рис цієї влади. Пророк Даниїл говорить, що Римсько-Католицька Церква, символічно представлена малим рогом, задумає змінити свята й закон (Дан. 7:25), а Павло пов'язує її з “людиною гріха” (2 Сол. 2:3-4), що підноситься понад Богом. Тільки змінивши Божий Закон, папство могло поставити себе вище Бога, і хто свідомо виконуватиме такий видозмінений закон, той віддаватиме найвищу пошану владі, котра зробила цю зміну. ІВ 331.3

Четверта Заповідь, яку Рим наважився усунути, — єдина Заповідь Десятислів'я, що вказує на Бога як на Творця неба й землі і таким чином проводить різницю між правдивим Богом та всіма фальшивими богами. Субота була встановлена, щоб увічнити пам'ять про Творіння і спрямувати уми людей до правдивого живого Бога. Про Його творчу силу говориться в усьому Святому Письмі на доказ того, що Бог Ізраїлю вищий від язичеських божеств. Якби люди завжди дотримувалися суботи, їхні думки і почуття були б звернені до їхнього Творця як об'єкту пошани й поклоніння, і тоді не було б жодного ідолопоклонника, атеїста чи невірного. ІВ 332.1

Ця постанова, що вказує на Бога як Творця, є знаком Його законної влади над створеними Ним істотами. Зміна суботи — знак, або тавро влади Римсько-Католицької Церкви. Якщо, розуміючи вимоги Четвертої Заповіді, люди приймають рішення дотримуватися фальшивої, замість правдивої суботи, вони віддають шану владі, котра дала це повеління. ІВ 332.2