Історія викуплення

Розділ 44. Велике відступництво

Коли Ісус відкрив Своїм учням долю Єрусалима та події, пов'язані з Другим приходом, Він також передрік, чого зазнає Його народ, відколи Він буде забраний від них і до Його повернення у силі й славі задля їхнього визволення. З Оливної гори Спаситель бачив бурі, котрих мала зазнати Апостольська Церква. Перед Його поглядом, що проникав далеко в майбутнє, поставали люті спустошливі урагани, що мали обрушитися на Його послідовників у прийдешні віки темряви й переслідування. Небагатьма короткими, повними грізного значення реченнями Він передрік долю, котру правителі цього світу визначили Божій Церкві. Послідовники Христа мали прямувати тією ж дорогою приниження, ганьби і страждань, якою ішов їхній Господь. Ворожнеча, що спалахнула проти Викупителя світу, буде виявлена до всіх, хто повірить у Його Ім'я. ІВ 276.1

Історія Ранньої Церкви свідчить про виконання слів Спасителя. Сили землі й пекла повстали проти Христа в особі Його послідовників. Язичество, передбачаючи, що в разі перемоги Євангелія його храми й вівтарі будуть скинуті, зібрало всі свої сили для знищення християнства. Запалав вогонь переслідування. Християн позбавляли майна й виганяли з їхніх осель. Вони “витерпіли великий подвиг страждань”, “зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув'язнення” (Євр. 11:36). Безліч людей запечатали своє свідчення власною кров'ю. Вельмож і рабів, багатих і бідних, освічених і невчених — усіх однаково безжалісно вбивали. ІВ 276.2

Однак даремними були зусилля сатани знищити Божу Церкву за допомогою насильства. Велика боротьба, в якій учні Ісуса віддали своє життя, не припинилася, коли ці вірні прапороносці полягли на своїх постах. Своєю поразкою вони перемагали. Божих працівників убивали, але Його справа невпинно рухалася вперед. Євангеліє продовжувало поширюватися, а число його прихильників зростало. Воно проникало в місця, недоступні навіть для римського орла. Напучуючи язичеських правителів, які завзято переслідували віруючих, християнин промовляв так: “Ви можете вбивати нас, мучити, засуджувати... Ваша несправедливість є доказом нашої невинності... Ваша жорстокість... не приносить жодної користі”. Це ще більше спонукувало інших поділяти їхні переконання. “Чим більше ви нас убиваєте, тим більше нас стає; кров християн — насіння”. ІВ 277.1

Тисячі були ув'язнені й убиті, проте на зміну їм приходили інші. Христос прославить і визнає переможцями всіх, хто помер мученицькою смертю за свою віру. Ці люди змагалися добрим подвигом віри, і коли прийде Христос, вони отримають вінець слави. Страждання, котрих зазнавали християни, ще більше зближували їх одне з одним та їхнім Викупителем. Приклад їхнього життя і передсмертне свідчення — постійний аргумент на користь істини; там, де цього менш за все можна було сподіватися, підлеглі сатани відмовлялися служити йому і ставали під прапор Христа. ІВ 277.2