Історія викуплення

“Звершилося”

Мовчки люди чекають завершення цієї жахливої сцени. Сонце сяє знову, але хрест оповитий темрявою. Раптом морок навколо хреста розсіявся, і чистим, немов звук сурми, голосом, який, здається, лунає по всьому світу, Ісус вигукує: “Звершилося!” “Отче, у Твої руки передаю Свій дух!” (Івана 19:30; Луки 23:46). Світло оточило хрест, і обличчя Спасителя засяяло славою, подібно до сонця. Тоді Він схилив Свою голову на груди і помер. ІВ 193.3

У хвилину, коли Христос помер, священики звершували служіння в храмі перед завісою, що відокремлювала Святе від Святого Святих. Раптом вони відчули, як земля затремтіла під ними, і храмова завіса, виготовлена з міцної коштовної тканини, котру щороку поновлювали, розірвалася надвоє, зверху донизу тією ж безкровною рукою, котра написала слова вироку на стіні палацу Валтасара. ІВ 193.4

Ісус не віддав Свого життя, доки не здійснив справи, заради котрої прийшов, і з останнім подихом Він вигукнув: “Звершилося!” Від цих слів ангелів охопила радість, бо великий План викуплення був переможно виконаний. Небо раділо, адже сини Адама через життя послуху зможуть бути піднесеними колись до присутності Божої. Сатана зазнав поразки і зрозумів, що втратив своє царство. ІВ 194.1