За прикладом Ісуса

16 серпня. Христос указує нам на кращий світ

“Оскільки ми не дивимося на видиме, а на те, що невидиме, бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне” (2 Кор. 4:18). ЗПІ 295.3

Земля і все земне недовговічні. Мине ще кілька років, і ви помрете. Ваша вічна доля буде визначена, визначена назавжди. Якщо ви втратите свою душу, то чим компенсуєте цю втрату? Христос Життєдавець, Христос Викупитель, Христос Божий Агнець, Який бере на Себе гріх світу, указує вам на світ, кращий за нинішній. Він відкриває його перед вашим зором. Він підводить вас до порога Небес і дозволяє вам споглядати славу вічного буття, аби пробудити у вас бажання здобути понад міру вічну славу. Коли ви споглядаєте небесні реалії, у вашому серці виникає бажання подружитися з Богом та примиритися з Ним. ЗПІ 295.4

Справа нашого Спасителя полягає в тому, аби привести у відповідність земні й небесні інтереси, правильно пов'язати обов'язки цього життя з обов'язками, які стосуються вічного життя. Божий страх і Божа любов — ось що вимагає нашої найбільшої уваги. Не можна відкладати на завтра те, що стосується інтересів нашої душі. Наше нинішнє життя має бути життям віри в Божого Сина. Ми викуплені від стихій світу цього викупленням повним і досконалим, яке не можна доповнити з будь-яких людських джерел. ЗПІ 295.5

Однак незважаючи на ці потоки добра, незважаючи на таку рясноту Божої любові, чимало сердець залишається байдужими, безпечними і нечутливими до виявів Божої благодаті. Невже ми, називаючись християнами, не докладемо жодних зусиль з метою розвіяти чари, якими сатана скував ці душі? Невже ми залишимо їх у запеклості сердець, без Бога і без надії в цьому світі? Ні. Хоч до всіх наших закликів вони можуть ставитися зверхньо, презирливо відкидаючи їх, нам не можна не молитися за них, не можна не звертатися до них із ніжною настановою. Ми повинні зробити все можливе, при сприянні Божого Святого Духа, щоб знищити перешкоди, за допомогою яких вони намагаються відгородитися від світла Божої Істини. Ми повинні старатися відкрити їм очі на їхню сліпоту та визволити їх із сатанинського полону (Ознаки часу, 17 липня 1893 р.). ЗПІ 296.1