За прикладом Ісуса

15 серпня. Творець керує природою та підтримує її існування

“Почніть Господа прославляти, заграйте нашому Богові на гуслах: Він вкриває небо хмарами, посилає на землю дощ, вирощує траву на горах” (Псал. 146:7, 8). ЗПІ 294.2

Багато хто навчає, що матерія немовби володіє життєвою силою. Вони вважають, що в неї закладені певні властивості, а потім вона була залишена на саму себе, і що природні процеси протікають згідно з твердими законами, в які не може втрутитися навіть Сам Бог. Це лженаука, яка не має жодної підстави в Божому Слові. ЗПІ 294.3

Природа не живе сама по собі, вона служить своєму Творцеві. Бог не скасовує Свої закони і не діє всупереч їм, але Він постійно використовує їх як Свої знаряддя. Природа свідчить про розум, про присутність та діяльне втручання сили, яка діє в рамках і за рамками її законів. Отець і Син безперервно беруть участь у природних процесах. Христос сказав: “Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я”. ЗПІ 294.4

Бог завершив Свою творчу працю, але Його енергія продовжує підтримувати все, що Він створив. Серце б'ється, і вдих змінюється видихом зовсім не тому, що колись був запущений механізм, який нині діє сам по собі, живлячись за рахунок споконвічно закладеного в ньому джерела енергії. Кожний подих і биття серця свідчать про всеосяжну турботу Того, Ким ми живемо, рухаємося та існуємо. ЗПІ 294.5

Зовсім не завдяки закладеній у ній силі Земля рік за роком дає свої щедрі дари та звершує свій путь навколо Сонця. Рука Бога направляє планети й утримує їх на орбітах в упорядкованій ході по небу. Саме Його силою росте зелень, розпускається листя та цвітуть квіти. Його слово стримує стихії, і Він же робить долини родючими. Він укриває небо хмарами і готує для землі дощ, Він “вирощує траву на горах”. “Він посилає сніг, наче вовну, розсіває іній, як попіл”. “Як голос Його забринить, — у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх”... ЗПІ 295.1

Він піклується про все Своє творіння. Усе підпорядковано Його владі, і ніщо не випадає з Його уваги (Ознаки часу, 20 березня 1884 р.). ЗПІ 295.2