За прикладом Ісуса

28 травня. Видіння про четверту четверть

“А день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти” (П. Зак. 5:14). ЗПІ 192.3

Ісус стояв біля ковчегу; коли молитви святих підіймалися до Нього, починав куритися фіміам у кадильниці, і Він підносив їхні молитви разом з пахощами до Свого Отця. ЗПІ 192.4

У ковчезі містилися золота посудина з манною, розцвілий жезл Аарона і кам'яні скрижалі, складені як книга. Ісус розгорнув їх, і я побачила Десять Заповідей, накреслених Божим перстом. На одній скрижалі було чотири Заповіді, на другій — шість. Чотири на першій скрижалі сяяли яскравіше, ніж решта шість. Але Четверта, Заповідь про суботу, сяяла яскравіше за всіх, бо субота була відокремлена для дотримання на славу святого Божого Імені. Свята субота була представлена розкішно — її оточував ореол слави... ЗПІ 192.5

Я побачила: якби Бог переніс суботу із сьомого дня на перший, Він змінив би і Четверту Заповідь, записану на кам'яних скрижалях, які знаходяться нині в ковчезі у Святому святих Небесного храму. Вона стала б такою: “День перший — субота Господу Богу твоєму”. Але я побачила, що вона залишалася точно такою самою, як у той день, коли була написана на кам'яних скрижалях перстом Божим і передана Мойсеєві на Синаї. “А день сьомий — субота для Господа, Бога твого”. Я бачила, що свята субота є і буде розділовою стіною між істинним Ізраїлем Божим та невіруючими і що субота — це велика ознака, яка об'єднує серця Божих дорогих святих, котрі очікують Його. ЗПІ 193.1

Я бачила, що в Бога є діти, які ще не зрозуміли значення суботи і не дотримуються її. Вони не відкинули світла про суботу. І на початку часу скорботи ми сповнимося Святим Духом, коли вийдемо більш повно проголошувати істину про суботу (Нариси Життя Еллен Уайт, c. [100, 101]). ЗПІ 193.2