За прикладом Ісуса

27 травня. Добрі діла слід робити і в суботу

“І стали юдеї переслідувати Ісуса й намагалися Його вбити за те, що робив таке в суботу. Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я” (Івана 5:16, 17). ЗПІ 191.1

У Єрусалимі, куди тепер прийшов Спаситель, було багато вчених рабинів. Тут прищеплювали народові їхні хибні уявлення про суботу. Безліч людей приходило на поклоніння до храму, тому рабинське вчення поширювалося далеко. Христос хотів розвіяти ці хибні погляди. Ось чому Він зцілив каліку суботнього дня та наказав йому взяти постіль і ходити. Він знав, що цей учинок приверне увагу рабинів і тим самим дасть Йому можливість настановити їх. Так і сталося. Фарисеї привели Христа до синедріону, верховної ради євреїв, щоб Він відповів на звинувачення в порушенні суботи. ЗПІ 191.2

Спаситель заявив, що Його вчинок узгоджується із законом про суботу. Він узгоджується з волею й діями Бога. “Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я” (Івана 5:17). ЗПІ 191.3

Бог безперервно підтримує існування кожної живої істоти. Чи повинен Він припиняти Свою працю суботнього дня? Невже Бог має забороняти сонцю виконувати свою працю в суботу? Невже Він повинен забороняти його променям обігрівати землю й живити енергією рослини? ЗПІ 191.4

Невже струмки мають припиняти зрошувати поля, а морські хвилі зупиняти свій біг? Чи повинні пшениця і кукурудза припиняти свій ріст, а дерева і квіти — своє цвітіння в суботи? ЗПІ 191.5

У такому разі люди не отримають плодів землі і благословення, без яких неможливо жити. Природні процеси не повинні припинятися, інакше люди помруть. Та й самим людям не доводиться сидіти склавши руки в цей день. Їм потрібно задовольнити свої насущні потреби, доглядати за хворими, допомагати нужденним. Бог не бажає, щоб Його створіння зайву годину страждали від болю, який можна полегшити в суботу або в будь-який інший день тижня. ЗПІ 192.1

Небеса ніколи не припиняють своєї праці, і ми також у жодному разі не повинні утримуватися від добрих діл. Закон забороняє нам займатися своїми ділами в Господній день. Усяку роботу задля здобуття засобів існування слід залишити; отримання прибутків або світські задоволення в цей день неприпустимі. Однак суботу не слід проводити в марній бездіяльності. Як Бог завершив Свої творчі діяння і відпочив у суботу, так повинні спочивати і ми. Він наказує нам залишити свої повсякденні діла і присвятити ці священні години здоровому відпочинку, богопоклонінню та святим ділам (Розповідь про Ісуса, с. [73, 74]). ЗПІ 192.2