Христос — Переможець

26 березня. Реакція на обставини відкриває характер

“І сказав Юда до братів своїх: ‘Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і втаїмо його кров? Давайте продамо його ізмаїльтянам, — рука ж наша нехай не буде на ньому, бо він наш брат, наше тіло’” (Бут.37:26-27). ХП 93.1

Юда запропонував продати брата купцям-язичникам, замість того щоб залишити його в ямі на загибель. Усунувши його таким чином зі своєї дороги, брати залишилися чистими від його крові. “Бо він наш брат, — наполягав він, — він наше тіло”. Усі погодилися з такою пропозицією, і Йосифа швидко витягли з ями. ХП 93.2

Коли юнак побачив купців, страхітлива дійсність повстала перед ним у всій своїй повноті. Доля раба була страшнішою за смерть. Охоплений жахом, він просив пощади то одного, то іншого з братів. Але даремно. Декотрі з них навіть відчували жаль до брата, але страх бути висміяними примушував їх мовчати. Кожний усвідомлював, що вони зайшли аж надто далеко, щоб відступати. Якщо помилувати Йосифа, він, безперечно, розповість про все батькові, котрий не подарує їм жорстокого поводження з улюбленим сином. Із закам'янілими серцями, залишаючись глухими до благань, вони віддали Йосифа в руки купців-язичників. Караван рушив, і незабаром вони втратили його з поля зору... ХП 93.3

Караван рухався в південному напрямку до кордонів Ханаану, і хлопець здалеку міг навіть бачити пагорби, серед яких були намети його батька. Самотній, у невимовному горі він гірко заридав, згадавши тих, кого так любив і котрі любили його... Яка ж зміна відбулася в його житті — улюблений син став нікчемним, безпорадним рабом!.. ХП 93.4

Але за Божим провидінням навіть таке переживання мало стати для нього благословенням. За декілька годин він засвоїв те, чого не міг би навчитися протягом усіх років життя. Батько у своїй великій і ніжній любові до сина завдав йому шкоди через своє небезстороннє і поблажливе ставлення до нього... Тепер прийшов час виправляти допущені помилки. Останнім часом він ставав все більше самовпевненим та вибагливим... Зрозумівши це, Йосиф подумки звернувся до Бога свого батька... Він знав про Господні обітниці для Якова, а також про те, як вони здійснювалися... Йосиф із внутрішнім трепетом поставив перед собою високу мету — залишитися вірним Богові за будь-яких обставин і чинити так, як личить підданому Небесного Царя. Він усім серцем служитиме Господеві, стійко переноситиме випробування, що випадуть на його долю, вірно виконуватиме всі покладені на нього обов'язки. ХП 93.5

Цей тяжкий день став поворотним у житті Йосифа. Пережиті жахливі події перетворили розпещеного юнака на вдумливого, сміливого та витриманого мужа¹. ХП 93.6