Христос — Переможець

6 січня. Тактика сатани викрита

“Як же це ти впав із Неба, о блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, погромнику народів” (Ісаї 14:12). ХП 11.1

Із презирством відкинувши докази та благання вірних ангелів, Люцифер проголосив їх обманутими рабами... Він заявив, що ніколи вже більше не визнає верховної влади Христа. Він твердо вирішив домогтися слави, яка, на його думку, призначена для нього, і закликав усіх, хто бажає стати його послідовниками, згуртуватися під його проводом. Тим, котрі приєднаються до нього, він обіцяв нове і краще правління, під час якого кожен зможе користуватися повною свободою. Значна кількість ангелів висловила бажання піти за ним... ХП 11.2

Але й тоді вірні ангели продовжували переконувати Люцифера та його прибічників підкоритися Богові; вони говорили їм про наслідки, які неминуче чекали їх у разі непокори: Той, Хто створив їх, зруйнує і їхню владу та належним чином покарає за зухвалу бунтівливість... ХП 11.3

Чимало з-поміж них були схильні прислухатися до добрих порад, розкаятись у своїй невірності, аби знову знайти ласку в Отця і Сина. Але в Люцифера щоразу був напоготові новий обман. Тепер вправний заколотник проголосив, що ангели, котрі згуртувалися навколо нього, зайшли у своїх діях аж надто далеко, щоб можна було повернутися назад; він запевняв їх, що добре обізнаний з Божественним Законом і знає: на підставі його вимог Бог у жодному разі не зможе простити їх... Єдине, що залишається йому та його прихильникам, переконував сатана, це відстоювати власну свободу і силоміць здобути права, яких їм не бажають надати. ХП 11.4

Щодо сатани, то він і справді зайшов у своїх діяннях надто далеко, аби мати змогу повернутися назад. Але цього не можна було сказати про тих ангелів, котрі були ошукані ним... Однак вони дозволили гордощам, особистій прихильності до свого вождя та бажанню необмеженої свободи настільки заполонити їх, що врешті-решт залишилися глухими до благань Божественної любові та милості... ХП 11.5

Бог міг користуватися лише тими засобами, які узгоджувалися з принципами істини та праведності. Сатана ж застосовував методи, неприйнятні для Бога, зокрема, лестощі й обман... Бог дозволив йому розкрити справжню суть вимог, показавши, до чого можуть призвести запропоновані ним зміни в Божественному Законі. Сатану мали засудити його власні вчинки. Від самого початку Люцифер запевняв у своїй непричетності до повстання. Тому Всесвіт повинен був побачити викриття ошуканця. ХП 11.6

Безмежна мудрість не знищила сатану навіть тоді, коли він був скинутий з Неба. Оскільки Бог може прийняти лише служіння любові, то вірність його створінь повинна була ґрунтуватися на беззастережній впевненості в Його справедливості та доброзичливост¹. ХП 11.7