Христос — Переможець

5 січня. Для гріха немає виправдання

“Високо неслось твоє серце через красу твою; ти втратив свою мудрість через твою вроду” (Єзек.28:17). ХП 10.1

Гріх Люцифера неможливо пояснити. Він повівся віроломно щодо Бога. Своїми наріканнями і скаргами цей відступник викликав співчуття в ангелів, і чимало з них приєдналися до сатани. Як же Господь довів неправдивість цих звинувачень? ХП 10.2

Оскільки звинувачення сатани багатьом ангелам здавалися переконливими, у плани Бога не входило вчинити з ним так, як він того заслуговував. Бо у такому разі спокусник переклав би всю вину за власну поведінку на своїх підлеглих. Він створив би видимість: якби йому було дозволено діяти відповідно до його переконань, то можна було б уникнути цього відкритого повстання. ХП 10.3

Прагнення сатани засуджувати інших привело б його до створення теорії правосудця, несумісного з милосердям. Він претендує на те, що діє відповідно до Божого голосу і сили, що його рішення справедливі, чисті і бездоганні. Таким чином сатана займає місце судді й оголошує, що його рада непогрішима. І тут вступає в дію його безсердечне правосуддя, огидна для Бога підробка правдивого правосуддя. ХП 10.4

Як же дізнається Всесвіт, що Люцифер не є надійним І справедливим керівником? Перед його мешканцями він виглядає правим. Проте вони не бачать того, що бачить Бог, бо судять лише за зовнішніми проявами. Вони не знають того, що знає Бог. Якби Він викрив Люцифера і ясно показав ангельському воїнству, що суд сатани відрізняється від Божого суду; що він встановив власні норми і тим накликав на себе праведний гнів Бога, то могло би виникнути таке становище, якого не можна було допустити. ХП 10.5

Саме улесливість сатани примусила багатьох ангелів повстати проти Бога. На боці Бога були справедливість та істина. Сатана був неправий і добре розумів це. Тепер йому потрібно було вирішити: підкоритися Господу, ставши на Його сторону, або неправдою й далі підтримувати свою позицію. З допомогою вигадок та обману він створив враження, ніби здобув перевагу, але таке становище тривало недовго. Бог не може обманювати; Він діє за правдою. Люцифер же міг говорити правду, якщо вона слугувала його намірам, але він міг також хитрувати і лукавити, щоб уникнути приниження і поразки... ХП 10.6

Бог не міг зразу відкрити Всесвітові справжній характер сатани. Потрібно було дозволити йому продовжувати йти обраними ним шляхами, аби він поступово сам розкрив себе як обвинувач, ошуканець, неправдомовець і вбивця. Убивши Божого Сина, сатана повністю розкрив себе перед безгрішним Всесвітом і таким чином втратив співчуття його мешканців¹. ХП 10.7