Христос — Переможець

19 вересня. Місце людини в історії залежить від її характеру

“Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна Людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув?” (Йоан.11:50). ХП 277.1

Каяфа виявився останнім юдейським первосвящеником. Цей гордий, нечестивий чоловік довів, що не гідний носити одяг первосвященика. У нього не було ані здібностей, ані небесного авторитету для звершення святої роботи... Насправді Каяфа й не був первосвящеником. Він носив одяг первосвященика, проте не мав жодного зв'язку з Богом... ХП 277.2

Фіктивний суд, який відбувся над Христом, показує, як низько впало священство. Священики найняли негідних людей, котрі під клятвою лжесвідчили з метою засудити Ісуса. Однак цього разу правда все ж прийшла на допомогу Христові... Було доведено, що звинувачення проти Нього фальшиві, а свідки, найняті людьми, були сповнені найнижчих пристрастей. За Божим задумом, люди, котрі зрадили Ісуса, повинні були почути свідчення про те, що Він невинний. “Я не знаходжу в Ньому провини”, — сказав Пилат. А Юда, кинувши до ніг священиків гроші, отримані за зраду Христа, засвідчив: “Я згрішив, видавши невинну кров”. ХП 277.3

Ще раніше, коли синедріон зібрався, щоб скласти змову проти Христа і віддати Його на смерть, Каяфа сказав: невже не бачите, що ввесь світ іде за Ним? Деякі члени цієї вищої ради благали інших учасників стримувати свої почуття ненависті до Христа. Вони прагнули врятувати Його від смерті. У відповідь Каяфа сказав: “Ви нічого не знаєте, і не думаєте, що краще нам (він міг би сказати: продажному священству), щоб одна людина померла за людей, аніж щоб увесь народ загинув”. ХП 277.4

Ці слова вимовила людина, яка не розуміла їхнього значення... Він засуджував Того, Чия смерть поклала кінець образам і тіням та символічно передбачалась у кожній принесеній жертві. Проте слова первосвященика означали більше, аніж могли припустити він та всі присутні. Промовивши ці слова, він тим самим засвідчив, що священству Аарона покладено кінець... ХП 277.5

Каяфа виконував обов'язки первосвященика якраз у той час, коли образи і тіні мали зустрітися з реальністю, коли істинний Первосвященик повинен був приступити до Свого служіння... Люди з різними характерами, праведні й неправедні, і далі займатимуть ті чи інші посади. Залежно від сформованого ними характеру вони відіграватимуть певну роль у перебігу історії¹. ХП 277.6