Христос — Переможець

20 січня. Наслідки опору Божим планам

“Тоді Господь Бог промовив до жінки: ‘Що це ти наробила?’ А жінка сказала: ‘Змій спокусив мене, — і я їла’” (Бут.3:13). ХП 25.1

Божа мета полягала у тому, щоб повністю заселити рай людьми, які виявляться слухняними кожному Його слову. Адам повинен був пройти перевірку, чи буде він слухняним, як вірні ангели, чи виявить непокору. Витримавши спокусу, Адам навчив би своїх дітей вірності. Його розум і свідомість були би подібні до розуму і помислів Бога... ХП 25.2

Сатана — князь, який був скинутий, заздрив Богові. Він твердо вирішив підступом, хитрістю і обманом зруйнувати план Всевишнього. Він наблизився до Єви не у вигляді ангела, але як змій, — підступний, хитрий і лукавий. Голосом, що, як видалося Єві, походив від змія, він заговорив з нею... Слухаючи його, Єва забула Боже попередження. Вона піддалася спокусі, і, коли почала спокушувати Адама, він також забув Божі слова, повіривши Божому ворогові... ХП 25.3

Неправда, яку сатана сказав Єві: “Ні, напевно не вмрете!”, звучить протягом багатьох віків, передається із покоління в покоління. Як сатана спокушував наших прабатьків, так він це робить і сьогодні... ХП 25.4

Адам і Єва були вигнані з Едему; ангел із вогняним мечем став на охорону дерева життя, аби неслухняна, тепер вже невірна Богові пара не мала до нього доступу і тим самим не обезсмертила свій злочин. Зверніть на це увагу. Господь вже не міг довіряти тому Адамові, який впав і виявився непокірним, такою мірою, як Він довіряв вірному і відданому Йому Адаму, котрий жив за усяким словом, що походило із уст Божих... ХП 25.5

Очі Адама та Єви і справді відкрилися, але на що? На своє власне безчестя і загибель. Вони усвідомили, що одяг небесного світла більше не покриває і не захищає їх. Відкрилися їхні очі; вони зрозуміли, що нагота є плодом беззаконня... ХП 25.6

Хто сьогодні дозволяє сатані використовувати себе як його знаряддя, щоб таким чином підбурювати інших зневажливо ставитися до Божих Заповідей, ті знаходяться під прокляттям Бога. Наша безпека полягає у щиросердній довірі принципу “Так говорить Господь”. Це декларація істини. Ті, хто відходить від істини через будь-який мотив, якою б глибокою не була їхня удавана мудрість та велич, і осмілюється ступати на власний шлях, — такі йдуть за неправдивим провідником, котрий відводить їх на фальшиву дорогу¹. ХП 25.7