Відображаючи Христа

23 лютого. Обітниця Нового заповіту

“Оце Заповіт, що його Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більше не згадаю” (Євр.10:16-17). ВХ 59.1

Сам Творець людства і Законодавець запевняє, зо Він не має жодного наміру усунути Закон. Усе в природі, від билинки, помітної лише в промені сонця, до численних світів у небесному просторі, підпорядковане Законам. Від послуху Законові залежить порядок і гармонія навіть у світі природи. Так само існують і великі Закони праведності, що керують життям кожної розумної істоти, і від послуху цим принципам залежить добробут Всесвіту. Закон Божий існував ще до створення нашої Землі. Йому підкоряються ангели, і для того, щоб Земля перебувала в гармонії з Небом, необхідно, щоб і людина виявляла послух до божественних законів. Христос познайомив людину із Заповідями Закону ще в Едемі, “коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини” (Йов 35:7). Земна місія Христа полягала не в тому, щоб скасувати Закон, а щоб Своєю благодаттю привернути людей до послуху його постановам. ВХ 59.2

Улюблений учень, котрий прислухався до кожного слова Ісуса з Нагірної проповіді, через багато років, натхненний Духом Святим, запише про те, що Закон вічний. “Гріх — це порушення Закону... кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня” (1Йоан.3:4). З його слів зрозуміло: Закон, про який йдеться, — це “Заповідь давня, яку ми мали від початку” (1Йоан.2:7). Він говорить про Закон, який існував при створенні світу і повторно прозвучав з гори Синай... ВХ 59.3

Христос мав відкрити духовну природу Закону, показати вічність і незмінність його вимог і принципів. Про божественну красу особистості Христа, мізерним відображенням якої є навіть найблагородніші та найпокірніші з людей, Соломон під впливом Духа Святого говорить: “Визначніший він від десяти тисяч інших... він увесь — пожадання!” (П.Пісн.5:10-16). А Давид, вдивляючись пророчим зором в Сина Божого звіщав: “Ти кращий від синів людських” (Псал.45:2). Ісус, точна подоба Отця, сяйво слави Його, самовідданий Відкупитель, у Своєму служінні любові на землі став живим втіленням природи Божого Закону. Його життя було доказом того, що вічний Закон ґрунтується на небесній любові та християнських принципах... ВХ 59.4

Величні Правила життя, котрі Бог дав людині в раю, залишаться незмінними і у вічному Божому Царстві (Небесні принципи щасливого життя, c. 39). ВХ 59.5