Відображаючи Христа

5 лютого. Божий закон незмінний

“Huні суд цьому світові; той князь світу цього буде вигнаний геть. І коли Я буду піднесений від землі, то приверну до Себе всіх” (Йоан.12:31-32). ВХ 40.1

Оскільки божественний Закон є святим такою ж мірою, як і Сам Бог, тільки рівний Богові міг здійснити спокуту за його порушення. Ніхто крім Христа не міг спасти грішну людину від прокляття Закону і привести її знову в гармонію з небом. Христос погодився взяти на Себе вину і ганьбу за гріх — настільки огидний для святого Бога, що він мав розлучити Отця з Його Сином. І все ж для спасіння людського роду Христос був готовий зазнати всієї глибини страждання і горя (Патріархи і пророки, c. [63]). ВХ 40.2

Окрім спасіння людини План викуплення мав ще й іншу, не менш важливу та глибоку мету. Христос прийшов на землю не тільки задля того, щоб мешканці цієї маленької планети ставилися з належною пошаною до Закону Божого, а й щоб виправдати характер Бога перед Всесвітом. Саме такого результату Своєї великої жертви — її впливу на розумні істоти усього Всесвіту — очікував Спаситель. ВХ 40.3

Смерть Христа задля спасіння людства не лише відкривала людям шлях до Неба, — вона повинна була перед цілим Всесвітом виправдати дії Бога та Його Сина щодо повстання сатани. Вона мала утвердити незмінність Божого Закону, викрити характер і результати гріха. ВХ 40.4

Від початку навколо Божого Закону точилася запекла боротьба. Сатана намагався довести, що Бог несправедливий, Його Закон недосконалий і задля добра Всесвіту він має бути змінений. Відкидаючи Закон, він ставив собі за мету підірвати авторитет Законодавця. Ця боротьба повинна була показати, чи божественні постанови справді були недосконалими і підлягали зміні, чи абсолютними та незмінними... ВХ 40.5

Небо відзначило зневагу і глузування, яких Він зазнав, знаючи, що ініціатором цього був сатана... Небеса спостерігали за боротьбою між світлом і темрявою, котра ставала дедалі напруженішою. І коли Христос у передсмертній агонії на хресті вигукнув: “Звершилось!” (Йоан.19:30) — цей переможний голос рознісся по всіх світах і небесах... Сатана показав свій справжній характер... Христос поніс на Собі покарання за переступи людини і це є для всіх створених розумних істот могутнім доказом того, що Закон залишається незмінним, а Бог праведний, милостивий і готовий до самозречення, а також що в Його правлінні поєднуються безмежні справедливість і милість (Там же, c. [68]). ВХ 40.6