Відображаючи Христа

31 січня. Христос — джерело спадаючої сили

“Бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества” (Колос.2:9). ВХ 35.1

Своєю людською природою Христос з'єднав Себе з людством, а Своїм божественним єством Він підтримував зв'язок із Божим престолом. Як Син людський Він дав нам приклад послуху, а як Син Божий — дає силу для Його здійснення... ВХ 35.2

Принизивши Себе та прийнявши людську природу, Христос відкрив характер, протилежний характерові сатани... ВХ 35.3

З Христом зробили так, як того заслужили ми, щоб з нами поводилися, як заслужив того Він. Ісус був засуджений за наші гріхи, в яких не мав жодної частки, щоб ми могли бути виправдані Його праведністю, до якої непричетні. Він прийняв нашу смерть, щоб ми прийняли Його життя. “Його ж ранами нас уздоровлено”. ВХ 35.4

Своїм життям і Своєю смертю Христос відновив те, що було зруйноване гріхом. Сатана прагнув навіки роз'єднати людей з Богом, але в Христі ми досягаємо ще тіснішої єдності зі своїм Творцем, ніж до гріхопадіння. Прийнявши людську природу, Спаситель зв'язав Себе з людством нерозривними, вічними узами... Щоб запевниш грішний людський рід у непорушності Божого Завіту миру, Бог дав Свого Єдинородного Сина, щоб Він став членом людської сім'ї і назавжди зберіг Своє людське єство... Бог прийняв людську природу в особі Свого Сина, взявши її з Собою на небеса. Саме “Син Людський” поділяє з Отцем престол у Всесвіті. Саме про “Сина Людського” сказано: “Дивний, Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру” (Ісая 9:6). У Христі земна і небесна сім'я поріднилися. Прославлений Богом Христос є нашим братом. Небо сховане в людстві, а людський рід, у свою чергу, увійшов у надра Безмежної любові... ВХ 35.5

Спасительна діяльність Христа виправдала правління Бога. Всесильний визнаний Богом любові. Звинувачення сатани відкинуті, а його дійсна сутність виявлена. Повстання ніколи більше не повториться. Ніколи більше гріх не з'явиться у Всесвіті. У вічності всі будуть захищені від відступництва. Через самовіддану любов, мешканці землі й небес з'єднані зі Своїм Творцем нерозривними узами. ВХ 35.6

Справа викуплення буде завершена. Там, де колись множився гріх, зростатиме Божа благодать... Наш маленький світ, над яким тяжіло прокляття гріха і який був єдиною чорною плямою серед величного Божого творіння, буде прославлений більше, ніж усі інші світи у Божому всесвіті (Христос — надія світу, c. [24-26]). ВХ 35.7