Відображаючи Христа

6 жовтня. Самовладання здобувається завдяки Христу

“Розсудливість людини відкладає гнів її, і слава її — обминати гріх” (Прип.19:11). ВХ 317.1

Мовчання володіє чудовою силою. Коли з вами розмовляють роздратованим тоном, не відповідайте тим самим. Подібні слова, сказані у відповідь розгніваній людині, переважно діють як батіг, викликаючи ще більшу лютість. Проте гнів, який зустрів мовчання, швидко втихає. Тож нехай християнин стримує свого язика, твердо вирішивши не промовляти різких, нерозважливих слів. Якщо він навчиться контролювати себе, то зможе отримати перемогу в кожному випробуванні, яке вимагає терпеливості і через яке йому належить перейти. ВХ 317.2

Власними силами людина не взмозі керувати собою. Однак завдяки Христові вона може здобути самовладання. Його силою християнин підпорядковує свої думки і слова Божій волі. Релігія Христа допомагає розумові контролювати почуття і вгамовувати язик. Під її впливом неприборкана натура пом'якшується, а серце сповняється терпінням та покорою. ВХ 317.3

Твердо покладіться на Того, Хто володіє всією повнотою влади на небі і на землі. Хоч часом вам не вдається зберегти внутрішню рівновагу і спокій, не здавайтеся в боротьбі. Знову вирішіть, — і цього разу більш твердо, — зберегти витримку в кожній провокаційній ситуації. І ніколи не відвертайте погляду від божественного Прикладу! ВХ 317.4

Жодної лихої справи не можна виправдати, посилаючись на те, що спокусник підштовхує вас до неї. Сатана тішиться, коли чує, як так звані християни виправдовують хиби свого характеру. Усі такі вибачення ведуть до гріха. Для кожної розкаяної віруючої Божої дитини досяжні святі манери і христоподібне життя (Рев'ю енд Геральд, 31 жовтня 1907 р.). ВХ 317.5

Христос віддав Себе задля спасіння грішника. Люди, чиї провини прощені та які люблять Ісуса, будуть з'єднані з Ним. Вони понесуть Христове ярмо. Воно не повинно пригнічувати їх та ускладнювати духовне життя. Ні, ярмо Христове має бути тим засобом, завдяки якому християнське життя стає радісним і приємним. Християнин повинен втішатися думкою про те, що зробив Отець Небесний, віддавши Свого Єдинородного Сина на смерть за цей світ, “щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Йоан.3:16), (Вісті для молоді, c. [138]). ВХ 317.6