Відображаючи Христа

29 січня. Христос явив багатства неба

“Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав мене принести благу вістку убогим, послав Мене лікувати скрушених серцем” (Ісая 61:1). ВХ 33.1

Ніколи ще не було такого євангеліста, як Христос. Він був Величчю Небес, однак принизив Себе, прийнявши нашу природу, щоб зрозуміти людей і допомагати їм у їхніх потребах. Усім людям, багатим і бідним, вільним і рабам, Христос — Вісник завіту — приніс вістку спасіння. Слава про Нього, як про Великого Цілителя, розійшлася по всій Палестині. Хворі заповнювали ті місця, через які Він мав проходити, щоб звернутися до Нього за допомогою. Сюди також сходилось багато бажаючих почути Його слова й відчути дотик Його руки. Так переходив Він із міста в місто, із селища в селище, проповідуючи Євангеліє та оздоровлюючи хворих, — Цар слави в скромній людській подобі. ВХ 33.2

Він бував на великих щорічних народних святах і, звертаючись до численної кількості народу, що був захоплений зовнішнім блиском звершуваних обрядів, говорив про небесні істини, відкриваючи перед їхнім духовним зором вічність. Усім він приносив скарби з колодязя мудрості. Його мова бузи настільки простою, що кожний міг зрозуміти її. З притаманним лише одному Йому вмінням, Він допомагав усім зажуреним і нещасним. З ніжністю й люб'язністю Спаситель обходився з ураженою гріхом душею, приносячи їй зцілення і силу... ВХ 33.3

Яким же діяльним було Його життя! Щодня Його можна було бачити в убогих оселях нестатків і печалі, де Він говорив слова, що несли надію зневіреним і мир засмученим. Сповнений ніжності, милості й співчуття, ходив Він, підіймаючи знесилених під тягарем турбот і потішаючи сумних. Куди б Він не приходив, Він приносив благословення. ВХ 33.4

Допомагаючи бідним, Ісус водночас шукав шляхи, з допомогою яких міг досягли сердець багатих людей. Він охоче знайомився із заможним, культурним фарисеєм, з юдейським вельможею і римським правителем. Син Божий приймав їхні запрошення, відвідував гостини, цікавився їхнім життям і заняттями, знаходячи шляхи до їхніх сердець і відкриваючи їм нетлінні скарби неба. ВХ 33.5

Христос прийшов у цей світ показати, що отримуючи силу згори, людина може жиги непорочним життям. Не втрачаючи терпіння, співчутливо й охоче Він допомагав людям у їхніх потребах. Легким дотиком благодаті Він виганяв з душі неспокій і сумнів, змінюючи ворожість на любов, невір'я на впевненість... ВХ 33.6

Від Його голосу дух жадібності й честолюбства залишав серця і люди підіймалися вільними, вирушаючи услід за Спасителем (Служіння зцілення, c. [22-25]). ВХ 33.7