Відображаючи Христа

21 вересня. Ісус бажав нам миру

“Мир залишаю вам; Мій мир даю вам: не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не лякається” (Йоан.14:27). ВХ 300.1

Господь заздалегідь залишив Заповіт, що передував Його хресним стражданням. У Нього не було ані срібла, ані золота, ані нерухомого майна, щоб передати Своїм учням. З огляду на земні цінності Він був бідняком. Не так вже й багато жителів Єрусалима були такими ж бідними, як Він. Та Ісус залишив Своїм учням значно коштовніший дар, аніж земні монархи залишають своїм підданим. ВХ 300.2

Він залишив нам мир, який був Його супутником впродовж усього життя на цій Землі серед нужденності, нападів, переслідувань і котрий супроводжував Його під час страждань у Гефсиманії і на голгофському хресті... ВХ 300.3

Життя Спасителя на нашій Землі було життям миру, хоча перебував Він завжди у самому центрі боротьби. Розлючені вороги постійно переслідували Його, та Він незмінно відповідав: “Той, Хто послав Мене, є зі Мною: Отець не залишив Мене Самого, бо Я роблю завжди те, що до вподоби Йому” (Йоан.8:29). Ніяка буря сатанинського гніву не в змозі порушити спокій цього довершеного зв'язку з Богом. Христос також каже нам: “Мир Мій даю вам”. ВХ 300.4

Ті, які цілком покладаються на Христа в Його Слові, ввіряють свою душу і саме життя Його керівництву, знайдуть мир і спокій. Ніщо в світі не зможе засмутити людину, якщо в серці перебуває радість від присутності Ісуса. Досконалий мир дає досконалу єдність. Господь стверджує: “Твердий духом зберігає глибокий мир, бо на Тебе надію покладає” (Ісая 26:3, СП). ВХ 300.5

Будь-який життєвий досвід свідчить про правдивість слів Святого Письма: “Нечестиві — як море хвилююче, котре не може заспокоїтися!” Гріх руйнує наш внутрішній мир. Пристрасті серця неподільно володіють людиною. В цьому зв'язку ми безсилі, подібно, як учні Христа не здатні були заспокоїти бурхливе море. Той, Хто заспокоїв хвилі Галілейського моря, проголосив мир кожній душі. Як би не лютувала буря, люди, котрі звертаються до Ісуса: “Господи, спаси нас”, — знайдуть порятунок. Його благодать, що примиряє душу з Богом, заспокоює буревій людських пристрастей, а в Його любові серце знаходить спокій. “Він перетворює бурю в тишу, і хвилі замовкають... і Він приводить їх до бажаної пристані”. ВХ 300.6

Серце, що перебуває в гармонії з Богом, приєднується до небесного миру і розповсюджує навколо благословенний вплив. Дух миру падає, як роса, на серця стомлені і натруджені у світській боротьбі (Ознаки часу, 27 грудня 1905 р.). ВХ 301.1

Не нарікайте і не вишукуйте вад у людях... Образ Христа закарбовується в душі, котра споглядає Його, відображаючись в дусі, словах, правдивому служінні ближнім. У наших серцях має перебувати вся повнота Христової радості. Ось що означає правдива релігія. Тож переконаймося, що ми прийняли її; виявляймо доброту, ввічливість, любов — таку любов, яка виявляється в добрих учинках і є: світлом, що сяє в цьому світі, роблячи нашу радість повною. (Рукопис 26, 1889 р.). ВХ 301.2