Відображаючи Христа

20 вересня. Дивіться на Христа

“Дивлячись на Ісуса, Засновника і Завершителя віри, Який замість радості, яка Йому належала, витерпів хрест, нехтуючи осоромленням, і сів по правиці престолу Божого” (Євр.12:2). ВХ 299.1

Якщо в серці плекаються лихі підозри, заздрість і неприязнь, то Божому благословенню немає місця, тому що Христос не може перебувати в такому серці. Храм душі повинен бути очищений від усякої скверни... ВХ 299.2

Христос передбачав небезпеку такого становища, тому перед тим, як віддати Своє життя за грішних людей, молився до Небесного Отця, щоб Його учні були єдині з Ним, як Він єдиний з Отцем... Ніщо так не засмучує Божого Духа, як незгода серед тих, котрі працюють у Його винограднику, бо такий дух поширюватиметься і на всю Церкву. Посіяне одного разу насіння розбрату важко викоренити. Необхідні час, праця і душевні переживання, аби привести усе в норму та дійти гармонії і миру. Усе небо працює задля єдності Церкви, проте люди, які називають себе послідовниками Христа, часом діють всупереч Божим намірам, оскільки не зважають на Його науку і тим самим вносять незгоду... ВХ 299.3

Якщо бігун буде оглядатися, щоб побачити, чи не випереджають його інші, то обов'язково програє. Він повинен бігти так, щоб отримати вінок нев'янучої слави, а для цього потрібно постійно давитися на Ісуса — Начальника і Виконавця віри. ВХ 299.4

Ми — учасники важливої святої справи, тому не можемо ані на мить втрачати пильність. Перед очима бігуна завжди повинен бути Нев'янучий вінок переможця. Біжіть вперед, щоб отримати його... не оглядаючись на людей! Ви особисто відповідальні перед Богом, і Він “віддасть кожному по ділах його” (Матв.16:27)... Ми дивимося на Ісуса Христа, приймаючи кожний промінь, що сяє від Його обличчя. Ми отримуємо стільки, скільки можемо взяти. Тож не зупиняймося і не нарікаймо на обставини, а постійно споглядаймо на Христа! З допомогою перетворюючої сили Святого Духа ми змінюємося за образом благословенного Спасителя, Котрого споглядаємо. ВХ 299.5