Відображаючи Христа

31 серпня. Хто навертає душі до Христа

“Але, коли справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих, сліпих, і будеш блаженний, бо вони не мають чим відплатити тобі; відплатиться ж тобі в день воскресіння праведних!” (Лука 14:13-14). ВХ 273.1

Найбільша нагорода працівників Христа — увійти в Його радість. Сам Христос очікує на цю радість, висловивши її у Своєму проханні до Отця: “Отче, котрих Ти дав Мені, бажаю, щоб там, де Я, і вони були зі Мною”. ВХ 273.2

Ангели бажали привітати воскреслого Ісуса. Небесне військо прагнуло вшанувати свого улюбленого Вождя, що повернувся до них із в'язниці смерті. Коли Він входив небесними брамами, вони вітали Його, але у відповідь Він лише помахав їм рукою. Його серце в цей час було з самотньою, зажуреною жменькою учнів, котрих Він залишив на Оливній горі. Воно залишалось на Землі з Його засмученими дітьми, котрим доводиться боротися з ворогом. “Отче! — благає Він, — Котрих Ти дав Мені, бажаю, щоб там, де Я, і вони були зі Мною”. ВХ 273.3

Викуплені Христом — це Його перлини, Його дорогоцінний особливий скарб. Вони будуть подібні до каменів у вінці — “багатством славного спадку Його для святих”. На них Він буде дивишся “із задоволенням” як на подвиг душі Своєї. ВХ 273.4

Невже Його робітники не будуть тішитися, коли також побачать плоди своєї праці?.. ВХ 273.5

Кожне спонукання Святого Духа, що провадить людей до добра і Бога, зазначене в небесних книгах; і в день Божий кожному, хто віддав себе справі служіння Святого Духа, буде дозволено побачити плоди свого життя . ВХ 273.6

Чудовим буде відкрили, коли люди побачать, яким чином виявлявся їхній святий вплив і які були наслідки їхньої роботи. Якими ж вдячними будуть викуплені, коли зустрінуть нас у небесних дворах і зрозуміють співчуття, любе та інтерес, які колись були виявлені до їхнього спасіння! Звичайно, уся хвала, честь і слава за наше викуплення будуть віддані Богові й Агнцеві. Висловлення вдячності людям, котрих Бог використав для спасіння тих, що гинули, не зменшить Божої слави. ВХ 273.7

Викуплені зустрінуть і впізнають тих, хто спрямував їхню увагу на розп'ятого Спасителя. Яка радісна розмова буде точишся між ними! “Я був грішником, а ти прийшов до мене, звернув мою увагу до дорогоцінного Спасителя — мою єдину надію. І я повірив у Нього”... Якими щасливими будуть викуплені, коли побачать і привітають тих, хто працював для їхнього спасіння (Рев'ю енд Геральд, 5 січня 1905 р.). ВХ 273.8