Відображаючи Христа
25 січня. Особистість Бога, явлена в Христі
“Я й Отець — одне!” (Йоан.10:30). ВХ 29.1
Бог явив Себе як Особистість у Своєму Синові. У Ньому бачимо сяйво слави Отця та “образ істоти Його” (Євр.1:3). Ісус прийшов у світ як особистий Спаситель людини. Як особистий Спаситель Він вознісся на Небо, і як особистий Спаситель Він заступається в небесних дворах. Перед Божим престолом заради нас здійснює служіння “Подібний до Людського Сина” (Об'явл.1:13). ВХ 29.2
Христос, — Світло світу, приховавши сліпучу велич Своєї божественної природи, прийшов жити як Людина серед людей, аби таким чином вони могли познайомитися зі своїм Творцем, і не загинули від того, що бачать Бога. З того часу як гріх розділив людину з її Творцем, ніхто ніколи не бачив Бога, за винятком періоду, коли Він явив Себе у Христі... ВХ 29.3
“Я й Отець — одне!” — проголосив Христос (Йоан.10:30). “Сина не знає ніхто, крім Отця; і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити” (Йоан.10:30; Матв.11:27). ВХ 29.4
Христос прийшов відкрити людям науку, яку бажав викласти їм Бог. На небі й землі, на широких просторах океану ми бачимо діла Божих рук. Усе творіння свідчить про Його силу, Його мудрість і любов. Однак ані в зорях, ані в океані чи водопаді ми не можемо пізнати особистість Бога так, як вона явлена в Христі. ВХ 29.5
Бог знав: щоб показати Свою особистість і Свій характер, необхідне більш зрозуміле свідчення, ніжте, яке могла дати природа. Він послав Свого Сина у світ, щоб через Нього, наскільки зможе знести людське око, проявиш природу та властивості невидимого Бога... ВХ 29.6
Прийнявши людське єство, Христос прийшов, щоб стати одним із нас і в той же час явиш Небесного Отця грішним людям. Той, Хто перебував з Отцем від початку, Хто є образом невидимого Бога, — лише Він був здатним явиш характер Божества людству. Він у всьому став подібним до Своїх братів. Він мав тіло, як і всі ми. Він відчував голод, спрагу, втому. Він підтримував Свої сили їжею та сном і, разом з тим, залишався непорочним Сином Божим... Ніжний, співчутливий, завжди сповнений турбота про інших, Він уособлював характер Божий, перебуваючи у постійному служінні Богові й людині (Служіння зцілення, c. [418-423]). ВХ 29.7
Викуплення буде темою розмов і роздумів спасенних протягом нескінченних віків. Образ Божої слави сяятиме на обличчі Спасителя по віки вічні (Лист 280, 1904 р.). ВХ 29.8