Відображаючи Христа

11 серпня. Ловці людей потребують Божої присутності

“Коли ж Він перестав навчати, сказав Симонові: ‘Відпливи на глибину і закиньте сіті ваші для ловлі...’ Зробивши це, вони спіймали безліч риби, так що їхні сіті почали прориватись” (Лука 5:4, 6). ВХ 253.1

Кожний, хто з живою вірою йде за Ісусом, споглядаючи Його славу, побачить Боже спасіння; і це настільки ж реально, як у тому випадку, коли розчаровані, знесилені рибалки побачили свої човни, наповнені небувалим уловом. Їхні зусилля в ловлі риби увінчалися успіхом, оскільки в човні був Христос. Таким же вкрай необхідним є перебування Спасителя і в роботі по придбанню душ. ВХ 253.2

Щоб спасти людство, Христос, Володар неба, Цар слави, зняв Свій царський вінок та одяг слави, а натомість зодягнув Свою Божественність у людське тіло і прийшов на Землю як Відкупитель. Він жив серед людей 33 роки, зустрічався з подібними до наших спокусами і перемагав їх силово згори. Його Божественність не виявлялася в пишноті і царській величі. Він міг би оточити Себе легіонами небесних ангелів і примусити кожну людину вірити в Нього. Але це не відповідало Божій меті. ВХ 253.3

Христос прийшов очолити людство й показати, що через посередництво сили Святого Духа людина в змозі протистояти спокусам сатани. Своєю людською рукою Спаситель обіймає людство, а божественною тримається за престол безмежного Бога... ВХ 253.4

Ми можемо намагатися подолати спокуси ворога власними зусиллями, роблячи усе можливе для перемоги, однак нас супроводжуватимуть одні лише розчарування. Саме в такому стані Христос знайшов Своїх учнів після ночі даремної праці. Вони були занепокоєні й збентежені. Звелівши їм відплисти на глибину, Христос наказує: “Закиньте сіті для ловлі”. ВХ 253.5

Рибалки багато працювали цієї ночі, однак усе було даремним. Знову й знову сіті витягували порожніми. Коли ж Христос виявився серед них і вони за Його повелінням закинули сіті в море ще раз, як же багато риби вони піймали! Учні навіть не знали, що робити з таким великим уловом... Велика кількість риби подолала невір'я галілейських рибалок, і вони були готові відповісти на запрошення Христа йти за Ним і стати ловцями людей... Як би довго й сумлінно ми не працювали власними силами, нам не доводиться сподіватися реальних результатів, однак, як тільки приймаємо Христа у своє серце, Він ефективно працюватиме з нами і через нас для спасіння душ (Рукопис 67, 1903 р.). ВХ 253.6