Відображаючи Христа

10 серпня. Ми можемо з'єднати душу з небом

“Бо так Господь заповів нам: ‘Я поставив Тебе світлом язичникам, щоб Ти був на спасіння аж до краю землі’” (Дії 13:47). ВХ 252.1

Чимало так званих християн кладуть на підвалину з каменя дерево, сіно, солому, що піддається вогню останнього дня. Вони займаються дрібницями, які втомлюють і забирають дорогоцінний час, однак не роблять того, що потрібно. Вони витрачають час і сили на те, що не приносить належного плоду ні в цьому жилі, ні в майбутньому. Зовсім інша справа, коли розум зайнятий духовними думками, коли таланти використовуються для служіння Ісусові! Світло, яке Він нам дав, осяватиме яскравими променями інших. Все, що робимо для Ісуса, дасть нам можливість насолоджуватися вже цим життям. ВХ 252.2

О, коли б усі могли бачити, як бачу я, — радість тих, хто в покорі у міру своїх здібностей працює, аби допомогти душам прийти до Ісуса! Ту велику радість, котру відчують працівники, коли спасенні через них душі висловлюватимуть свою вдячність у вишніх оселях! ВХ 252.3

Коли цілий Всесвіт віддаватиме славу Христові як єдиному Відкупителю, тоді спасенні будуть також дякувати Йому за людей, котрі стали Божими знаряддями для їхнього спасіння. Свою вдячність вони висловлюватимуть тим, хто допоміг їхньому спасінню, наступними словами: “Я йшов шляхом ганьби і зневаги мого Відкупителя. Ти виявив до мене любов і відкрив мені Слово Боже. Я перебував на краю загибелі, але твої молитви, твої прохання, сльози та глибока зацікавленість привернули мою увагу. Я подумав: тобі відома істина, інакше ти б не виявляв таку ревність у спасінні інших. Я почав читати Слово Боже і побачив, що ти розповів мені істину. Я спасенний, і славлю мого Відкупителя за Його незрівнянну милість, прощення і любов”. ВХ 252.4

Хто вважає, що здатний лише на незначне, той повинен використовувати кожну можливість робити це мале. Вірність у малому може бути найменшою ланкою найдовшого ланцюга. Хоч юна може здаватися незначною, але у великому ланцюгу обставин така ланка здатна з'єднати душу з небом. Кожен, якщо захоче, може щось зробиш, проте дуже часто егоїзм заважає чиниш усе можливе, тому душі, які могли б бути спасенними, опиняються поза належною увагою, ВХ 252.5

Дорогі брата і сестри, ви потребуєте божественної просвіти. Якщо матимете необхідний близький зв'язок з Відкупителем світу, то намагатиметеся докладати рішучих зусиль для спасіння ближніх (Ознаки часу, 28 січня 1886 р.). ВХ 252.6