Відображаючи Христа

3 серпня. Хто мій ближній?

“Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що попався розбійникам? Він сказав: ‘Той, що змилосердився над ним’. Тоді Ісус сказав йому: ‘Іди, і ти роби так само’” (Лука 10:36-37). ВХ 243.1

Будь-яка людина, що потребує нашого співчуття й добрих вчинків, і є нашим ближнім. Страждальці й знедолені з усіх верств — наші ближні; якщо ми знаємо їхні потреби, наш обов'язок — по можливості допомогти задовольнити їх (Свідоцтва, т. 4, c. [226-227]). ВХ 243.2

Після того, як Господь викрив байдужість до ближнього з боку священика і левіта, Він розповів про доброго самарянина. Самарянин, їдучи дорогою, побачив нещасного і виявив до нього співчуття, тому що звик дотримуватися закону. Ця подія мала місце в реальному житті, і було відомо, що вона передана правильно. Христос ... запитав, котрий з мандрівників був ближнім потерпілому... Самарянин, представник зневаженого народу, не пройшов повз страждальця і потурбувався про нього. Він поставився до ближнього так, як хотів би, щоб повелися з ним. ВХ 243.3

Цією притчею раз і назавжди було визначено обов'язок християнина щодо ближнього. Ми повинні виявляти турботу в усіх випадках, коли бачимо знедолених, і дивитися на себе як на Божі знаряддя для посильної допомоги нужденним. Ми — Божі співпрацівники. Деякі люди відчувають велику любов до своїх родичів, друзів, коханих, але не виявляють турботи й уваги до тих, хто потребує співчуття, доброти й любові. ВХ 243.4

Тож серйозно запитаймо у себе: хто мій ближній? Наші ближні — це не лише родичі й близькі друзі, не тільки члени нашої Церкви або однодумці. Наші ближні — це вся людська сім'я. Ми повинні бути добрими до всіх і особливо до одновірців. Ми зобов'язані явити світові свідчення, що означає виконання Божого Закону (Рев'ю енд Геральд, 1 січня 1895 р.). ВХ 243.5

Ідіть до своїх сусідів, намагайтеся зблизитися з ними, доки їхні серця не пом'якшають завдяки вашій зацікавленості й любові. Співчувайте їм, моліться за них, будьте завжди готовими зробити їм добро; по можливості намагайтеся збиратися разом і відкривати Боже Слово їхньому потьмареному розумові. Пильнуйте як людина, зобов'язана дати звіт за людські душі, і використовуйте всі переваги, дані Богом для співпраці з Ним у Його духовному винограднику (Там же, 13 березня 1888 p.). ВХ 243.6