Відображаючи Христа

27 липня. Любов Христа витіснить викохане зло

“Хто ж любить брата свого, той перебуває у світлі, і в ньому немає спокуси” (1Йоан.2:10). ВХ 236.1

Вони тішилися спілкуванням зі святими... Однак ситуація поступово змінювалася. Віруючі почали шукати вада в інших, даючи місце недобрій причіпливості, через що втратили з виду Спасителя і Його любов. Вони стали суворіше виконувати зовнішні обряди, звертати більшу увагу на теорію, аніж на практичне життя у вірі. Осуджуючи інших, вони не помічали власних помилок. Так вони втратили братню любов, яку заповідував їм Христос і, що найсумніше, навіть не усвідомлювали цієї втрати. Вони не розуміли, що втрачають щастя і радість; не усвідомлювали того, що закривши свої серця для Божої любові, вони швидко опиняться у темряві. ВХ 236.2

Йоан, спостерігаючи, що братня любов у Церкві згасає, переконливо нагадував віруючим, що вони постійно потребують її. Його Послання до Церкви проникнуті саме цією думкою: “Улюблені, будемо любити один одного, — бо любов від Бога; і кожен хто любить, народився від Бога і знає Бога” (1Йоан.4:7). ВХ 236.3

Не опір світу, а зло, що виношується в серцях віруючих, є основною перешкодою на шляху Божої справи і головною причиною невдач. Заздрість, підозра, прискіпливість і зла кришка послаблюють більше, аніж будь що інше. З іншого боку, згода та єдність таких різних людей, які утворюють Божу Церкву, найпереконливішим чином свідчать, що Бог послав Свого Сина у світ. Послідовники Христа мають перевагу нести це свідчення іншим. Але для цього вони повинні в усьому підкоритися Христові. Вони мусять узгодити свій характер з Його характером і свою волю з Його волею. ВХ 236.4

“Нову заповідь Я даю вам, — сказав Христос, — любіть один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного!” (Йоан.13:34). Яке чудове повеління, але як мало воно виконується! На превеликий жаль, сучасній Церкві Божій так бракує братньої любові! Чимало християн заявляють, що люблять Спасителя, однак не люблять один одного. Невіруючі уважно спостерігають чи справляє віра християн освячуючий вплив на їхнє життя; вони вишукують вади в їхньому характері і непослідовність у поведінці. Ми повинні позбавити ворога можливості говорити, що люди, котрі стоять під прапором Ісуса, ненавидять один одного. Усі християни є членами однієї родини, дітьми одного небесного Отця; вони мають одну блаженну надію на безсмертя. Тому їх повинні єднати тісні ніжні узи (Дії апостолів, c. [547-550]). ВХ 236.5