Відображаючи Христа

26 липня. Ми маємо вірне пророче слово

“Бо ми сповістили вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі” (2 Петр.1:16). ВХ 235.1

Апостол був достатньо обізнаний, щоб говорити про плани Божі в житті людського роду, оскільки під час земного служіння Христа він багато чого бачив і чув щодо Царства Божого. “Бо ми сповістили вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, — нагадував він віруючим, — не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі. Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли дійшов до Нього від величної слави такий голос: ‘Це — Син Мій Улюблений, у Котрому моє благовоління’. І цей голос, що зійшов з Небес, ми чули, як були з Ним на святій горі”. ВХ 235.2

Хоч цей факт переконливо свідчив про те, що надія, віруючих має під собою тверду основу, пророче свідчення було ще вагомішим доказом, зміцнюючим віру учнів. “До того ж ми маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що світить у темному місці, доки не почне розвиднятися День і не засяє ранкова зоря в серцях ваших. Знаючи насамперед те, що жодне пророцтво в Писанні не залежить від власного вирішення. Бо ніколи не було пророцтва з волі людської, а промовляли його святі люди Божі, спонукані Духом Святим”. ВХ 235.3

Звеличуючи найдостовірніше пророче слово як надійне керівництво у важкі часи, апостол урочисто застерігав Церкву проти фальшивих пророцтв, фальшивих учителів, що таємно вносять згубні єресі і відкидають Господа Відкупителя. Цих фальшивих учителів, які з'являлися в Церкві і котрих багато хто з братів вважали вірними, апостол порівнює з джерелом без води, гнаними бурею, хмарами, котрим приготований “морок вічної темряви”. “Останнє для таких буває гіршим за перше, — писав він. — Краще їм не пізнавати шляхів правди, аніж пізнавши, повернутися назад від даної їм святої Заповіді...” ВХ 235.4

Однак не всі потраплять у сіті ворога. Коли наблизиться кінець цього віку, на землі будуть жити вірні християни, здатні розпізнати ознаки часу. У той час як значна частина віруючих зречеться ділами своєї віри, залишиться останок, що твердо стоятиме до Кінця... “Отже, ви, улюблені, будучи попередженими про це, бережіться, щоб не спокуситися вам оманою беззаконників і не відпасти від свого утвердження” (Дії апостолів, c. [534-536]). ВХ 235.5